“Хто, як не я?”: історія Максима, який обрав службу заради сім’ї, майбутнього та гідності
“Хто, як не я?”: історія Максима, який обрав службу заради сім’ї, майбутнього та гідності
Максиму — 24 роки. У нього є дружина та маленька дитина. Він приєднався до проєкту “Контракт 18-24” свідомо — не лише заради захисту країни, а й заради майбутнього своєї родини.
Джерело: Полтавський обласний ТЦК та СП
«Для мене великим плюсом є те, що ми зможемо купити своє житло на вигідних умовах. Це шанс мати нарешті власний дім. І ще — навчання. Я хочу розвиватись, навчатись, будувати кар’єру. Це важливо для мене як для чоловіка й батька», — говорить Максим.
Але головний мотив був не матеріальний. Він каже: рішення піти служити — це внутрішній обов’язок.
«Я, як чоловік, маю захищати свою країну, свою сім’ю, свою родину. Це моя відповідальність», — наголошує воїн.
Максим відвертий у своїх думках. Згадує, яким було його життя до служби та що відчув, коли опинився на військовому полігоні.
«Коли ти в місті влітку в шльопанцях, шортах, на пляжі, пивко ввечері… Ти думаєш: “А що мені?”. Але щойно береш до рук зброю, одягаєш бронежилет, каску — ти вже інший. Поводиш себе як військовий. Змінюється все. Думки, погляд на життя. Розумієш, що це потрібно. І що, якщо не ти , то хто?»
Ця трансформація, каже Максим, відбувається з кожним, хто свідомо обирає шлях захисника. І саме вона сьогодні допомагає Україні триматися — на силі людей, які знають, навіщо вони тут.
