Відійшов у вічність полтавець Сергій Безшапочний, який багато років був головиним ринологом України
Відійшов у вічність полатвець Сергій Безшапочний, який багато років був головиним ринологом України
10 березня на 79-му році життя відійшов у вічність Сергій Борисович Безшапочний – всесвітньо відомий український лікар, науковець у галузі медицини, громадський діяч, академік Міжнародної академії отоларингології та Академії медичних наук України, доктор медичних наук, чинний член Української Академії наук, заслужений діяч науки і техніки України, багаторічний завідувач кафедри оториноларингології вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава), який багато років був головним ринологом України.
Про це повідомили в Полтавському державному медичному університеті.
Сергій Борисович народився 26 листопада 1946 року в Полтаві, де й прожив усе своє життя.
Після закінчення медичного інституту працював асистентом кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.
Його наукова, викладацька й практична лікувальна діяльності були настільки насиченими та продуктивними, що нині важко визначити, ким більше був Сергій Безшапочний: науковцем із великою кількістю авторитетних робіт, педагогом, який виростив ціле покоління прекрасних медиків чи лікарем-практиком, якому завдячують своїм здоров’ям тисячі пацієнтів.
Яскравий, переконливий, грамотний та авторитетний абсолютно в усьому, що робив, він запам’ятався багатьом слухачам його лекцій, які читав не лише в стінах рідного університету, а й багатьох країнах світу. Наукові роботи Сергія Безшапочного на сьогодні перекладені різними мовами й покладені в основу навчальних програм сучасної ринохірургії.
Усе своє життя Сергій Борисович займався розробкою ендоскопічних методів діагностики та малотравматичних функціональних методів, інструментів для лікування захворювань порожнини носа та навколоносових пазух.
Можна багато й довго перераховувати найрізноманітніші унікальні винаходи Сергія Безшапочного, що належать саме до лицьової хірургії, але основне, що притаманне його потужній сутності, – це невтомна та неспокійна життєва позиція справжньої відданої людини, яка любила всіх і все, що її оточувало. Адже в невтомному щоденному русі він постійно звершував, рухався вперед, змушував рухатися інших та завжди слугував прикладом небайдужості.
Саме така жага до життя робила Сергія Борисовича людиною, яка не належала собі, а цілковито служила своїй країні й людям.
Окрім медичної справи, він був активним депутатом Полтавської міської ради й під час своїх каденцій зумів розв’язати чимало соціальних питань для колег-медиків.
Згадуючи плідне життя Сергія Безшапочного, правильно сказати, що країна втратила не лише потужного науковця, а й визначну людину, яка змінювала світ на краще.
Сьогодні світлу пам’ять Сергія Борисовича вшановують його колеги, численні й віддані друзі, пацієнти та учні.
Більше інформації про ім’я Сергія Безшапочного в медицині можна знайти на сайті ПДПУ.
Світла пам’ять!
