Полтавщина посідає п’яте місце серед областей за рівнем захворюваності на туберкульоз
Полтавщина посідає п’яте місце серед областей за рівнем захворюваності на туберкульоз
У Департаменті охорони здоров’я обласної військової адміністрації в змішаному режимі відбулося перше в цьому році засідання обласної ради з координації дій у відповідь на поширення туберкульозу, ВІЛ та наркозалежності.
Його провів директор ДОЗ, заступник голови ради Віктор Лисак. Участь у зібранні взяли фахівці державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», члени ради, керівники закладів охорони здоров’я та запрошені, повідомили в обласній військовій адміністрації з посиланням на Полтавський обласний центр громадського здоров’я.
На підставі пропозицій членів ради Віктор Лисак виніс на затвердження план її роботи на 2025 рік та план проведення в області місяця підвищення обізнаності про туберкульоз.
Про шляхи покращення якості надання медичної допомоги людям із туберкульозом в умовах повномасштабної війни проти України та впровадження в області коротких інноваційних режимів лікування туберкульозу розповіла заступник директора з організаційно-методичної роботи комунального підприємства «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» Наталія Карабаш. Було зазначено, що за 2024 рік в області захворюваність на всі форми туберкульозу, включно з рецидивами, порівняно з аналогічним періодом 2023-го зросла на 4,4% і становила 61,7 на 100 тис. населення проти 59,1 у позаторік. Область посідає п’яте місце серед областей по рівню захворюваності. 13,7% в структурі захворюваності становлять військовослужбовці. Також на 53,8% зросла захворюваність на туберкульоз серед дитячого населення від 0 до 17 років – до 15,1 на 100 тис. дитячого населення. Від початку року в області виявлені 95 випадків ТБ/ВІЛ ко-інфекції (нові та рецидиви), що на 17 випадків менше, ніж за 2023-й. Захворювання на ВІЛ/ТБ ко-інфекцію серед дитячого населення немає. Смертність серед хворих на всі форми туберкульозу зменшилась у регіоні на 8,1%.
З метою посилення контролю за туберкульозом із доведенням випадків до завершення повного курсу хіміотерапії та виліковування торік на Полтавщині реалізовували проєкти з медико-психосоціального супроводу людей із туберкульозом.
Одним із заходів з утримання людей із туберкульозом на лікуванні є призначення короткострокових режимів протитуберкульозної терапії (скорочення термінів лікування лікарсько-стійкого туберкульозу з 18-20 місяців до 6-9, лікарсько-чутливого туберкульозу – до 4 місяців лікування).
В умовах тривалої повномасштабної війни росії проти України погіршується санітарне та епідемічне благополуччя населення, підвищується загроза росту поширеності захворювання на туберкульоз. Така ситуація потребує системних дій, які сприятимуть широкій обізнаності населення про хворобу, вчасній діагностиці та прихильності до лікування. Проведення в області з 1 березня по 1 квітня місяця підвищення обізнаності про туберкульоз покликане підвищити обізнаність людей щодо туберкульозу, наголосити на необхідності вчасного звернення за медичною допомогою в разі наявності симптомів, утриманні від самолікування, проходженні профілактичних скринінгів. Це сприятиме покращенню ефективності лікування, зміні суспільної думки й формуванню адекватного ставлення до туберкульозу та людей, які захворіли на нього.
На продовження теми керівник проєктів та програм у сфері громадського здоров’я благодійної організації «Світло надії» Іванна Данилишина розповіла про результати, виклики й перспективи соціального супроводу пацієнтів із лікарсько-стійким туберкульозом у 2024 році та проаналізувала ефективність раннього виявлення захворювання.
Про ситуацію із захворюваністю на ВІЛ-інфекцію/СНІД в області та реалізацію заходів із нівелювання викликів воєнного стану доповіла завідувач консультативно-діагностичного відділення з питань ВІЛ-інфекції та інтегрованих послуг КП «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради» Анна Міщенко. Вона наголосила, що враховуючи військові дії на території Україні, ситуація з захворюваністю на ВІЛ у регіоні залишається тривожною. Умови війни можуть сприяти поширенню ВІЛ через постійну міграцію населення, низьку інформованість населення, ризиковані поведінкові практики, а також контакт із кров’ю чи біологічними матеріалами, які можуть нести загрозу до інфікування ВІЛ. Удосконалення системи охорони здоров’я та тісна співпраця з неурядовими організаціями зосереджені на зменшенні поширення вірусу: профілактиці ВІЛ (доконтактної та постконтактної медичної профілактики ВІЛ), ранній діагностиці, доведенні до диспансерного нагляду, швидкому початку лікування АРТ та покращенні якості життя людей, які живуть із ВІЛ (ЛЖВ).
На початок 2025 року в області кількість ЛЖВ та осіб, які перебувають під диспансерним наглядом, становить 3733. Впродовж 2024-го під медичний нагляд із уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекція взято 323 особи, що на 18% більше ніж позаторік. Збільшення показнику виявлення на ВІЛ насамперед пов’язане зі збільшенням кількості обстежень на ВІЛ-інфекцію в регіоні. Впродовж минулого року кількість таких обстежень зросла на майже 36% порівняно з 2023 роком та становить 101672 проти 65887 за період 2023-го. Зокрема, значно збільшилася кількість обстежених призовників, абітурієнтів військових закладів. У збільшенні показника з тестування на ВІЛ відіграє роль підвищення кількості залучених до тестування за ініціативи медичних працівників – майже на 75%. Торік обстежено 18517 осіб (2023 року – 10562). Також підвищився показник обстежень осіб за власної ініціативи, у звітному періоді він становив 9007 осіб проти 7213 осіб у попередньому. АРТ отримують 3488 осіб, що на 180 осіб більше, ніж за 2023 рік, із них 3014 осіб пройшли обстеження на рівень вірусного навантаження впродовж року та 2948 із них мають невизначене вірусне навантаження, що свідчить про ефективність лікування.
Захворюваність на СНІД за 2024 рік збільшилася порівняно з періодом 2023 року та становить 4,5 на 100 тис. проти 3,1 на 100 тис. у 2023-му. Показник смертності залишається високим. Він обумовлений діагностуванням на пізніх стадіях захворювання, недостатнім рівнем охоплення тестуванням загального населення та представників ключових груп на первинному рівні надання медичної допомоги. За звітний період було виявлено 61 особу в стадії СНІД, 14 із яких померли ще до призначення АРТ.
Також не менш важливим питанням в умовах воєнних дій на території Україні є доступність до медичної доконтактної та постконтактної профілактики ВІЛ. Упродовж 2024 року в області розпочали отримувати доконтактну профілактику препаратами АРТ 207 осіб (2023-го – 189 громадян).
Регіональний координатор благодійної організації «БФ «Позитивні жінки Полтава» Ольга Моторненко презентувала результати проведеного моніторингу доступності і покращення надання ВІЛ-послуг та надала пропозиції щодо усунення виявлених бар’єрів до послуг із ВІЛ на місцевому рівні.
Про стан забезпечення безперервної роботи сайтiв замiсної пiдтримувальної терапiї (ЗПТ) та надання iнтегрованої допомоги її учасникам у лiкувальних закладах області доповіла Стелла Галіновська, заступник головного лікаря з медичної частини КП «Полтавський обласний Центр терапії залежностей Полтавської обласної ради». Вона зазначила, що ЗПТ як метод лікування входить до переліку безоплатних послуг у Програмі медичних гарантій. Люди, які потребують замiсної пiдтримувальної терапiї можуть отримати її в медичних закладах, що уклали договір із Нацціональною службою здоров’я за напрямком «Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів ЗПТ». На цей час замісна підтримувальна терапія в області впроваджується на базі 11 закладів охорони здоров’я області первинного, вторинного та третинного рівнів надання допомоги, функціонує 13 осередків ЗПТ.
Торік оціночна кількість споживачів опіоїдів в області становила 6000 осіб. Для виконання цілей і завдань із впровадження ЗПТ в області передбачалось охопити лікуванням 1391 пацієнта, отримували лікування 1213 пацієнтів. Виконання завдання дорівнює 87,2% (у 2023 році – 90,1%). На зменшення кількості охоплених лікуванням вплинув розвиток мережі приватних кабінетів, які впроваджують ЗПТ. У закладах приватної форми власності лікування такими препаратами на Полтавщині отримували 145 пацієнтів. 2025 року охопити лікуванням ЗПТ планується 1508 осіб.
Із початком повномасштабного вторгнення гостро постало питання підтримання безперервності замiсної пiдтримувальної терапiї, особливо для пацієнтів з прифронтових та окупованих регіонів. Починаючи з 24 лютого 2022 року до закладів нашого регіону з метою отримання ЗПТ звернулось 762 особи з числа жителів Донецької, Київської, Луганської, Сумської, Харківської та інших областей. Станом на 1 січня 2025-го на Полтавщині продовжують отримувати замісну підтримувальну терапію 102 особи з інших регіонів України, у тім числі внутрішньо переміщені особи.
З метою покращення роботи закладів із проведенню ЗПТ із грудня 2024 року під керівництвом ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» в області було створено мультидисциплінарну команду.
Важливим критерієм ефективності застосування замiсної пiдтримувальної терапiї є отримання пацієнтами в разі супутніх захворювань ВІЛ/СНІДу та туберкульозу специфічного лікування зазначених хвороб. Станом на початок року кількість пацієнтів, які мають ВІЛ-статус, становить 286 осіб, із них АРТ отримують 282. Таким чином, спостерігається збільшення кількості пацієнтів охоплених АРТ, що є одним із основних індикаторів якості проведення ЗПТ.
Про результати дослідження «Вплив війни на доступність послуг для секс-працівниць/ків та дотримання прав людини» та забезпечення документами для представників ключових груп населення, які втратили їх під час війни, розповіла Марина Погоріла-Грідіна, директор філіалу від «Легалайф-Україна» в регіоні.
Із результатами біоповедінкового дослідження серед чоловіків, які мають секс із чоловіками, у місті Полтава ознайомив Віталій Ковш, регіональний координатор Громадської організації «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ».
Насамкінець керівник КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР», секретар ради Ніна Дурдикулиєва проаналізувала виконання рішень/доручень попереднього засідання. Членами ради було внесено пропозиції до протоколу засідання.
