У Кременчуку затвердили нову дату Дня міста
У Кременчуку затвердили нову дату Дня міста
На пленарному засіданні сесії Кременчуцької міської ради 14 лютого 2025 року депутати за ініціативи громадськості затвердили рішення «Про визначення дати відзначення Дня міста Кременчука».
Серед ініціаторів зміни дати – кременчуцький молодіжний діяч, екскерівник об’єднання студентів з України у Любліні, волонтер, учасник деколонізаційних процесів у Кременчуку, автор 60 нових назв об’єктів топонімії міста, випускник університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспірант Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артем Ряса. Ініціативу щодо нового Дня міста публічно підтримало й Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтаві. У застосунку «Кременчук. Цифровий» міська влада влаштувала інтернет-опитування, більшість учасників якого (72%) висловилися за оновлення дати. Тож депутати громади своїм рішенням перенесли дату відзначення Дня міста Кременчука з 29 вересня на останні вихідні травня. А День вигнання гітлерівців із міста відзначатиметься незмінно 29 вересня.
«Останні вихідні травня обрані невипадково. Травень насичений вагомими історичними подіями в житті Кременчука. 20 травня 1635 року місто отримало Магдебурзьке право. У травні 1770 року збудували перший наплавний міст, який з’єднував Кременчук і Крюків. 2 травня 1785 року, згідно з «Жалуваною грамотою на права і вигоди містам», обрали перший склад міських органів самоврядування. Наприкінці навчального року в травні відбувалося «Свято Кремінця і Веселинки», під час якого вихованці Маріїнської жіночої гімназії та реального училища обирали символічних представників міста. У другій половині травня в наддніпрянському місті після закінчення весняних повеней у ХІХ – на початку ХХ століть розпочиналася «прогулянкова навігація», що передбачала виїзди на острови для відпочинку», – розповів Артем Ряса.
Кандидат історичних наук Богдан Смерека дослідив тогочасні документи про надання Магдебурзького права: привілей описує механізм призначення та компетенцію міських урядників. Бурмистр і 7 райців мали призначатися державцем міста після представлення «обраних» міською громадою. Призначався державцем і війт. Магістрат Кременчука отримував право судити жителів міста у справах «як цивільних, так і кримінальних або смертельних», відповідно до норм Магдебурзького права. Також у його компетенції перебувало встановлення часу торгів у базарні дні. Кременчук отримав право на щотижневі торги (щоп’ятниці) й щорічні ярмарки (двічі на рік – у день Івана Хрестителя та на Стрітення). Також на 20 років жителі Кременчука звільнялися від сплати усіх мит. Позаяк місто на той час було прикордонним, то в привілеях згадували про необхідність «до замку збиратися» й захищати його зі зброєю в руках у разі ворожих нападів.
У представництві УІНП в Полтаві вважають найвагомішою травневою датою Кременчука отримання Магдебурзького права, що стало основою міського самоврядування.
«Йдеться про історичну традицію, яка сягає в глибину століть. Магдебурзьке право закріпляло права міських станів: купців, міщан, ремісників, встановлювало порядок виборів і функцій органів міського самоврядування, суду, купецьких об’єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Виникло в ХІІІ столітті в Магдебурзі (Німеччина), звідси й назва. У ХV-XVII століттях Магдебурзьке право дістали більшість міст України, у т. ч. Полтавщини. Це Полтава, Кременчук, Переяслав, Гадяч, Золотоноша, Лубни, Миргород, Пирятин та ін. Таким чином, новий День міста Кременчука може стати «відправною точкою» вписування локальної історії Кременчука у всеукраїнську, її популяризацію», – сказав представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.
«Торік у Полтаві після тривалої дискусії в громаді, підсумком якої стало тематичне опитування /онлайн-голосування на платформі «ЕДЕМ», затверджено як дату Дня міста 29 червня – день літописної згадки. Таким самим демократичним шляхом пішла й Кременчуцька міська громада. Рішення провести обговорення серед кількох варіантів науково обґрунтованих дат було коректним і виваженим. Визначення дати Дня міста – це, згідно із законодавством про місцеве самоврядування, прерогатива органу місцевого самоврядування. УІНП не втручався в процес. Водночас у Положенні про УІНП як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу, затвердженому Кабміном, визначено, що до завдань інституту належить популяризація історії України, формування в громадян України патріотизму, активної позиції. Тож вважаю дискусію, яка відбулася, та рішення депутатського корпусу вкрай важливими», – зазначив Олег Пустовгар.
Щодо колишнього Дня міста в день так званого звільнення, то в представництві УІНП в Полтаві акцентували на законодавчо вмотивованому терміні «вигнання». Його в правовий і науковий простори України ввели ще 2016 року. Запроваджений термін «вигнання» нацистських окупантів із якогось населеного пункту, території. Визволення – тільки з 24 серпня 1991 року, коли було відновлено українську державу. Остаточне визволення – після перемоги над російськими нелюдами в народній російсько-українській війні за незалежність.
«Маємо системну проблему на території всієї держави: у значній частині сіл і міст в Україні (а на Полтавщині в переважній більшості) свято міста/села встановлене саме в дні так званого звільнення. Але ж День міста мав би бути святом місцевого самоврядування, святом, яке єднає громаду. Зосередження уваги містян на дні, коли в «часи імперії зла» – срср – у Кременчуку відбулася заміна одного злочинного режиму гітлерівського на другий – радянський, сталінський, комуністичний, московський – то так собі. Хіба до появи окупаційної Красної армії древній Кременчук не мав ніякої історії? – риторично запитав Олег Пустовгар. У статті 2 закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» основними формами увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні є: «відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги, днів вигнання нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, інших адміністративно-територіальних одиниць». Тож на підставі цієї законодавчої норми 29 вересня – день вигнання нацистів із Кременчука відзначатиметься окремо».
За матеріалами представництва УІНП в Полтаві
