“Найкращий союзник для України ― це Збройні сили України”: історія сержанта зі 116-ї ОБр ТрО
“Найкращий союзник для України ― це Збройні сили України”: історія сержанта зі 116-ї ОБр ТрО
Геннадій Головатенко з Полтави двічі добровільно ставав на захист України. Із 2014-го він рік воював на Донеччині, а в лютому 2022-го з побратимами знову пішов до війська. Його історією, оприлюдненою “Суспільне Полтава” до третіх роковин від початку повномасштабної війни в Україні, поділилися в 116-й окремій бригаді Сил територіальної оборони.
У цивільному житті 47-річний сержант працював у сфері торгівлі, але 2014-го полишив роботу й родину, щоб стати на захист України.
“Для мене війна розпочалася в березні 2014-го року, коли вже пройшов в Криму так званий референдум. І наступного дня я уже телефонував у військкомат. Записали мої дані, і на початку квітня мені зателефонували, сказали, що є указ про часткову мобілізацію, що я відправляюся на збір. Отак для мене почалася ця війна 11 років тому”, ― розповів воїн.
Чоловік пішов на фронт у першій хвилі мобілізації, воював рік, до березня 2015-го. Тоді служив у 93-й бригаді на Донецькому напрямку.
“Наша мінометна батарея прикривала піхоту. За цей рік познайомився з дуже чудовими хлопцями, ми рік разом провоювали, з ними зараз підтримуємо зв’язок. Всі хлопці, до речі, які 2014-го ― 2015-го були, 2022-го теж пішли, всі зараз захищають”, ― поділився військовослужбовець.
Коли 24 лютого 2022 року чоловік прокинувся від гулу літаків над Полтавою, одразу вирішив йти до війська. Зібрав бронежилет, каску та спальник, які лишилися ще з часів АТО, і поїхав у ТЦК та СП. Але через великі черги того дня не зміг до нього потрапити. А 25 лютого з побратимами вирушив у 93-тю бригаду, у якій був у оперативному резерві. Однак там теж не було місць через велику кількість охочих стати на захист країни.
“Ми почали телефонувати у військкомат. Сказали, що є місце в Полтавській бригаді тероборони. Тоді ще до кінця не розуміли, що таке тероборона”, ― зауважив сержант.
За словами військовика, повномасштабна війна відрізняється від АТО насамперед інтенсивністю бойових дій. Улітку 2023-го за день нараховували до 20 ударів КАБ по позиціях.
“Проти нас воювали “кадирівці”, “вагнера”, вони лізли просто, от саме м’ясні штурми були. Перше поранення отримав в липні 2023-го року в районі Авдіївки. Це мінометний обстріл був, і в ногу отримав поранення. Були дуже важкі контузії рік тому, дрібних контузій вже не рахуєш. У серпні 2024 року FPV-дрон влучив у наш автомобіль, водій, на жаль, загинув. Нас двоє отримали осколкові поранення в очі, обличчя”, ― пригадав Геннадій Головатенко.
Після цього чоловікові прооперували очі й замінили кришталики, нині він проходить військово-лікарську комісію, щоб визначити придатність для служби.
Вдома на воїна чекають дружина та дві доньки. Вони надсилають йому на фронт обереги та вироби ручної роботи, це надає йому підтримку, сказав військовослужбовець.
“Мають всі допомагати фронту, перемозі. У кого є здоров’я, той має воювати. У кого нема, хай донатять на дрони, волонтерам. Українцям треба об’єднуватись. Я думаю, що ворог тільки на це й розраховує, щоб нас роз’єднати. Найкращий наш союзник для України ― це Збройні сили України”, – наголосив сержант.
