Національний антарктичний науковий центр розповів історію одного зі своїх «бойових пінгвінів»
Національний антарктичний науковий центр розповів історію одного зі своїх «бойових пінгвінів»
Днями «Новини Полтавщини» розповіли про військового медика, який брав участь у 26-й експедиції на Антарктиду, а потім долучився до 116-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Додати про нього ще трохи цікавого від себе вирішили й у Національному антарктичному науковому центрі.
Історію про одного зі своїх «бойових пінгвінів», як називають у НАНЦ учасників експедицій, які стали на захист України, виклали на картках.
Про Антарктиду
Кілька років тому Андрій розповідав землякам, як опинився на крижаному континенті та які враження від того отримав.
Каже, виявив бажання працювати в антарктичній експедиції й подав свою кандидатуру на конкурс через любов до подорожей і власної роботи. Пройшов. Здійснивши переліт до Південної Америки, разом із командою дістався морем до острова Галіндез. Завантаження на судно, перехід, шторм викликали перші яскраві емоції. Дорогою траплялися айсберги, багато китів. Поступово ставало все більш холодно, корпус корабля перетворився на «ялинку під снігом».
Прибувши на місце, полярники дві доби розвантажували судно. Тоді було не до краєвидів. Спочатку пристосовувалися до довгої антарктичної зими. Світлові дні були дуже короткі, постійна темінь і здебільшого штучне освітлення. Коли ж почалося антарктичне літо, світло було і вдень, і вночі. Не рятували навіть жалюзі.
Щоб запобігати хворобам, зимівники приділяли велику увагу здоровому способу життя, правильному харчуванню. Після прибуття на острів у них було різноманіття фруктів та овочів, але через те, що ці продукти швидко псуються, з’їсти їх намагалися якомога швидше. Лише деякі пробували зберегти. Наприклад, огірки в пакетах заморожували. Багато вітамінів отримували завдяки збалансованому харчуванню. А нестачу вітаміну D, який утворюється під впливом ультрафіолетового випромінювання, компенсували закупленим спеціально вітаміном D3.
Конкурс на роботу на станції проходили люди, для яких перебування там не було обтяжливим. Тим паче, що останнім часом з’явився безлімітний інтернет, і можна було контактувати з рідними, дізнаватися новини, займатися улюбленими справами. Члени команди Андрія, наприклад, досить часто сходилися в шахових баталіях. Також були передбачені умови для занять фізичною активністю. Кожен із команди мав своє коло обов’язків – частково індивідуальних, частково спільних. Останні розподіляли рівномірно. Графік «ротацій» складав очільник експедиції.
