Соціальні мережі та самооцінка: як захистити себе від токсичного контенту
Соціальні мережі та самооцінка: як захистити себе від токсичного контенту
Соціальні мережі вже давно стали невіддільною частиною нашого життя. Вони можуть бути джерелом натхнення, спілкування та самовираження, але водночас здатні негативно впливати на нашу самооцінку та емоційний стан. Як же навчитися користуватися соц. мережами свідомо та захистити себе від токсичного контенту?
Як соціальні мережі впливають на самооцінку?
Психологи стверджують, що соціальні мережі стимулюють викид дофаміну – нейромедіатора, який викликає почуття задоволення. Однак це відчуття може швидко зникнути через порівняння себе з іншими.
“Самооцінка складається з когнітивного та емоційного компонентів, – пояснює психологиня Катерина Касян. – Когнітивний включає наші уявлення про себе, а емоційний – ставлення до себе. Ідеалізуючи інших у соцмережах або бачачи ідеалізовану картинку, ми несвідомо починаємо порівнювати себе з ними, що може викликати сум, роздратування чи навіть заздрість”.
Соцмережі, особливо ті, які акцентують увагу на “ідеальному” зовнішньому вигляді чи успіхах, створюють небезпечне середовище для самооцінки. Нереалістичні стандарти та постійний потік “успішних” фотографій можуть посилювати відчуття невпевненості у власних силах.
Чому люди порівнюють себе з іншими у соцмережах?
Причин цього явища чимало. Найчастіше це пов’язано з неадекватною самооцінкою – заниженою чи завищеною. Однак навіть люди з адекватною самооцінкою нерідко потрапляють у пастку порівняння.
“З дитинства ми звикли порівнювати себе з іншими, – розповідає психологиня. – Для багатьох це починалося із фраз на кшталт ‘син маминої подруги’ або ‘поглянь, який працьовитий Петрик’. У дорослому житті ці моделі можуть переноситися у соцмережі”.
Окрім того, порівняння може бути пов’язане з етапом становлення особистості, тривожністю чи іншими психологічними особливостями.
Що таке “токсичний контент”?
“Токсичний контент – це будь-яка інформація, спрямована на приниження чи цькування іншої людини, – пояснює Катерина Касян. – Наприклад, це можуть бути порівняння зі своїми статками, зовнішністю чи досягненнями (‘ти невдаха, якщо не заробляєш $1 000 на день’) або нав’язування нереалістичних стандартів”.
Окрім явного негативу, токсичним може бути контент, який викликає стрес через демонстрацію нереальних вимог до себе чи інших.
Як навчитися свідомо фільтрувати контент у соцмережах?
Фільтрування контенту – це важливий крок до захисту власної самооцінки. Психологиня радить дотримуватися таких порад:
- Визначте, що вас тригерить.
- Обмежуйте доступ до токсичного контенту. Скасуйте підписки на сторінки чи людей, які викликають стрес або заздрість.
- Оточіть себе позитивним.
- Розвивайте критичне мислення. Пам’ятайте, що в соцмережах часто демонструється лише “глянцева” сторона життя.
- Встановіть ліміти на використання платформ, щоб зменшити їхній вплив на ваш емоційний стан.
Соціальні мережі – це потужний інструмент, який може як покращити, так і погіршити нашу самооцінку. Все залежить від того, як саме ми використовуємо їх. Будьте свідомими, фільтруйте контент і намагайтеся оточувати себе тим, що дійсно приносить радість та користь.
