Частка прочитаного українською мовою за рік зросла до 76%, – директорка Українського інституту книги

Сьогодні, 12 грудня, у Києві відбувся круглий стіл «Зміцнення позиції української книги», у межах якого учасники обговорили результати дослідження про читання та стан книжкового ринку в Україні 2024 року.

Опитування проводилося на замовлення Українського інституту книги агенцією Info Sapiens. У ньому взяли участь 1018 дорослих українців та 1076 дітей, повідомило Міністерство культури і стратегічних комунікацій.

Результати дослідження презентувала директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Зокрема, вона зазначила, що частка прочитаного українською мовою за рік зросла з 57% до 76%.

«Сподіваємося, що книги займуть важливе місце у суспільстві, адже в них закладено глибокий сенс. Читання є основою, на якій будується розвиток людського потенціалу та вся наша культура», – сказала керівниця УІК.

За словами народної депутатки України, заступниці голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, українці стали більше читати під час війни, порівняно з дослідженням 2020 року, яке проводилося перед повномасштабним вторгненням. Попри це, серед дозвіллєвих практик лідирують такі, як перегляд соціальних мереж та читання новин, тоді як читання книжок займає лише 11-ту позицію з 19-ти.

«Важливо працювати над популяризацією читання. Я переконана, що «відсутність часу на читання» часто є лише відмовкою. Дослідження показали, що молодь віком 17-18 років читає активніше, ніж інші вікові групи. Це спростовує стереотип про низький рівень читання серед молоді. Більше того, 67% молодих людей підтримують програму «єКнига» навіть під час війни», – зазначила Євгенія Кравчук.

Також Євгенія Кравчук акцентувала на тому, що лише половина опитаних українців схвалює субсидії для книгарень під час війни.

«Необхідно пояснювати українцям, що книгарні – це не лише місця продажу книг, а й простори для спілкування та культурного розвитку», – резюмувала вона.

Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко наголосила на важливості формування звички до читання з раннього дитинства, адже воно має стати не просто дозвіллям, а щоденною потребою. Вона відзначила позитивну динаміку зростання читання саме українською мовою та підтримку учасниками опитування програми «єКнига», що спрямована на придбання саме україномовних книг.

«Цифри, показані в дослідженні, надихають і дають підґрунтя для аналізу. Ми бачимо, що люди однаково читають книги як із домашніх бібліотек, так і купують нові, що свідчить про поступове оновлення сімейних книгозбірень. Проте показник користування бібліотеками залишається вкрай низьким, і це виклик, над яким треба працювати. Бібліотеки, особливо в малих населених пунктах, мають стати осередками для об’єднання спільнот та культурного розвитку», – наглоосила Галина Григоренко.

Тему продовжив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Формування культури читання починається вдома – з родинних традицій та прикладу батьків, які впливають на звички своїх дітей. Наше завдання – забезпечити зміцнення позицій української мови в школах. Це стане вирішальним чинником для розвитку культури читання україномовних книг, їх доступності та реалізації загальної стратегії підтримки української книжкової справи», – сказав мовний омбудсман.

На переконання генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олега Сербіна, одним із нагальних питань, яке потребує уваги задля покращення показників читання серед населення, є оновлення фондів публічних бібліотек.

Своїми думками щодо результатів проведеного дослідження поділилися книговидавці.

«Мене потішило, що на запитання «Чому ви не читаєте?» відсоток тих, хто відповів, що «відсутні хороші книжки», зменшився з 5% у 2023 році до 3% у 2024-му. Отже, ми видаємо хороші книжки, – зазначила співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна. – На мою думку, гарним інструментом для стимулювання читання є читацькі клуби, які в Україні активно розвиваються. Якби вони були більш публічними, наприклад, висвітлювалися на телебаченні, це теж привертало б увагу до читання».

На переконання генерального директора видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького, реальна кількість тих, хто читає книжки в інтернеті, набагато більша, ніж показують результати опитування.

«Багато людей не зізнаються в цьому, оскільки користуються піратськими сайтами для читання книжок», – поділився він.

Водночас засновник книгарні «Сенс» Олексій Ерінчак наголосив на важливості якісних досліджень, які стануть чудовим інструментом для аналізу книжкового ринку та показників читання серед українців.

Загалом результати проведеного дослідження свідчать про те, що найчастіше книжки купують саме в книгарнях, рідше – в інтернеті. Водночас про достатню кількість книгарень у місті кажуть лише кияни, для решти регіонів цей показник удвічі нижчий. Згідно з даними опитування, читачі надають перевагу українській класиці.

Ознайомитися детальніше з результатами дослідження можна за посиланням.