У Полтаві відкрили меморіальну дошку Романові Твердохлібу

12 листопада в обласному центрі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки загиблому захисникові України Роману Твердохлібу (позивний «Ромео»), встановленої на житловому будинку №21 по вулиці Івана Нечуя-Левицького.

Народився воїн 7 лютого 1988 року в Полтаві. Загальну середню освіту здобував у школі №25. Захоплювався бальними танцями, спортом, був фанатом футбольного клубу «Ворскла» та учасником фанклубу «Ультрас».

«Ми зростали разом. Батьки постійно були на роботі, за нами наглядала бабуся, тож я Ромі був і братом, і ледь не батьком. Він виріс гідним чоловіком, не пив, не палив, займався спортом. Неодноразово ставав чемпіоном Полтави та області на змаганнях різного рівня, має медалі, грамоти», – розповів старший на 7,5 роки брат Андрій Твердохліб.

Нагородами хлопця, які отримав за спортивні досягнення, за словами матері, увішана ціла стіна.

«Він був добрим, хорошим, цілеспрямованим. Дуже любив футбол, бігав у школу на тренування. Займався також боксом, джиу-джитсу. Дуже любив подорожувати. Об’їздив ледь не всю Європу, був у Бразилії, на островах. Казав: «Коли жити, як не зараз!?». Ніби відчував», – зазначила мама полеглого захисника Ніна Петрівна.

Здобувати вищу освіту Роман Твердохліб не схотів. Після закінчення школи вступив на навчання до професійно-технічного училища, потім влаштувався на роботу. Найбільше часу працював тренером із джиу-джитсу та фітнес-тренером у спортклубах Полтави.

Полтавцеві було 34, коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф в Україну.

«Він би пішов ще в перший день, але той день застав мене в Обухові Київської області, і я тільки о восьмій вечора дістався додому. Брат сказав, що почекає мене. Коли я повернувся, ми на наступний день зранку пішли до військкомату. Підійшли туди — а там черга до вулиці Пушкіна (нині Юліана Матвійчука — прим. автора). Ми стали в неї, потім випадково побачили третіми чи четвертими в черзі спільних знайомих, приєдналися до них і дуже швидко потрапили всередину. Усі виявилися здоровими. Спочатку нас узяли в роту охорони міського військкомату, там служили перші чотири місяці. Нашим завдання було допомагати підтримувати порядок, бо черги великі. Також очікували ледь не на висадку десанту, тож всі були на сторожі. Згодом ми дізналися, що з районного військкомату збирають роту, щоб іти на передову. Ми подали заявку, і буквально за один день нас перевели. Ми потрапили у зведений штурмовий загін «Одін». Далі були тренування. 10 червня 2022 року ми прийшли до загону, а 29-го вже були під Бахмутом», – пригадав Андрій Твердохліб.

Роман Твердохліб загинув у районі смт Ямпіль Краматорського району Донецької області, у Серебрянському лісництві. Це було 16 квітня 2023 року. Перед цим його підрозділ штурмував ворожі позиції, але невдало. Українським військовикам довелося відійти, втративши одного з побратимів. Наступного дня, коли підійшло підкріплення, загиблого вирішили витягти. Помітили приховану позицію окупантів. Роман побіг по гранатомет, аж тут пролунав постріл. Снайперська куля не залишила воїнові жодного шансу. За три секунди Андрій був біля брата, але врятувати вже не міг.

«Я скільки згадував, скільки перебирав у голові, ні в нього, ні в мене взагалі не було ніякого передчуття. Хіба що в ніч перед днем смерті він сказав, що дуже хоче додому», – поділився брат полеглого воїна.

А от материне серце відчувало недобре: «Це був Великдень. Я хотіла в церкву йти, але мене щось не пустило, я не змогла».

Указом Президента України від 24 серпня 2023 року за самовіддане виконання військового обов’язку Романа Твердохліба було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

А сьогодні за ініціативою рідних полеглого воїна в Полтаві на будинку, у якому він жив, було відкрито меморіальну дошку захисникові України (можливо, подібний пам’ятний об’єкт з’явиться з часом і на закладі освіти, у якому навчався герой). На цей захід зібралося чимало людей: представники місцевої влади, рідні та близькі загиблого військовослужбовця, його вчителі й однокласники, побратими, сусіди та ін. Вони теплими словами згадували Романа Твердохліба, хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, поклали квіти до меморіальної дошки.