Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

На фасаді ліцею №31 в Полтаві відкрили меморіальні дошки Денисові Палію та Сергієві Різнику

На фасаді ліцею №31 в Полтаві відкрили меморіальні дошки Денисові Палію та Сергієві Різнику

Сьогодні, 27 листопада, на фасаді ліцею №31 в обласному центрі відкрили меморіальні дошки випускникам закладу, загиблим захисникам України Денисові Палію та Сергієві Різнику.

Рідні, побратими, учні, педагоги, запрошені гості вшанували пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, хвилиною мовчання, поклали квіти до меморіальних дошок, повідомили в міській раді.

Капітан Денис Палій народився 13 жовтня 1984 року в Полтаві. Здобував освіту в тоді ще гімназії №31. Після початкової школи продовжив навчання в біологічному класі. Науки давалися йому легко, хлопець любив природу, тварин. Писав наукові роботи в Малій академії наук. Також він активно займався спортом, зокрема відвідував басейн, гарно вмів плавати. У старших класах Денис захоплювався баскетболом.

Після здобуття середньої освіти вступив до Полтавського технічного університету (нині Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»), вивчав інформатику. Але мріяв стати військовим. Тому на третьому курсі вишу пішов на строкову службу. Служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді в Миколаєві, потім у правоохоронних органах. Мав звання капітана.

Згодом Денис Палій поїхав за кордон. Там освоїв будівельну професію й працював за фахом. Але думками завжди був із Україною.

На початку повномасштабного російського вторгнення полтавець перебував у Естонії. Він вивіз сім’ю за кордон, а сам повернувся в Україну та вступив до лав Збройних сил у званні солдата. Це було його рішення, відмовляти не було шансів, розповіли його близькі.

Денис Палій пройшов навчання та служив у 27-й реактивній артилерійській бригаді імені Кошового отамана Петра Калнишевського. Зв’язку з рідними майже не було, та чоловік все одно час від часу відправляв рідним короткі повідомлення: «Все добре». Уже згодом сім’я дізналася, що він перебував на Харківському напрямку, звільняв окуповані території.

Загинув Денис Палій 25 квітня 2022 року біля села Шебелинка Балаклійського району Харківської області. Йому назавжди тепер 37.

На місці загибелі воїна створили Меморіальний комплекс пам’яті загиблих бійців 12-ї реактивної артилерійської батареї 4-го реактивного артилерійського дивізіону 27-ї реактивної артилерійської бригади імені Кошового отамана Петра Калнишевського.

Похований Денис Палій на Меморіалі Героїв у селі Затурино Полтавської громади.

Указом Президента України захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Молодший сержант Сергій Різник народився 22 грудня 1989 року в Андріївці Машівського району Полтавської області. Дитинство провів у рідному селі, шість класів закінчив у місцевій загальноосвітній школі. Як пригадують його близькі, хлопець ріс розумним, веселим, допитливим, доброзичливим, допомагав батькам по господарству, захоплювався футболом.

Потім батьки переїхали до міста, сина, враховуючи його захоплення й уподобання, віддали до футбольного класу Полтавської гімназії №31. Хлопчик відразу знайшов тут собі друзів, адже завжди підтримував тих, у кого щось не виходило або хто потребував допомоги. Сергій брав участь у шкільних, міських, обласних спортивних змаганнях. У старшій школі перейшов до математичного класу й відразу став душею колективу, позаяк був чесним, відкритим, небайдужим до чужих проблем. Окрім футболу, волейболу, уподобав ще художню самодіяльність, брав участь у театральних постановках, тому в 11-му класі на Святі останнього дзвоника отримав не лише грамоту за спортивні досягнення, а й приз глядацьких симпатій «Відкриття року», розповіли у закладі.

Після закінчення школи Сергій Різник міг би будувати футбольну карʼєру, але батьки, щоб добудувати дім, поїхали на заробітки, а в нього на руках залишився молодший брат Дмитро, який теж мріяв про футбол і подавав надії як спортсмен. Тож старший брат вступив на заочне відділення Полтавського технічного університету, на будівельний факультет, і пішов працювати в заклади торгівлі, зокрема будівельного профілю, щоб Дмитро мав змогу спокійно закінчити школу й займатися улюбленим футболом. Він замінив брату батьків і дав змогу здійснити мрію – стати одним із найкращих футболістів «Ворскли». 

19 квітня 2022 року Сергій Різник пішов на фронт, став до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша під позивним «Ескалібур», був молодшим сержантом.

7 вересня 2023 року воїн загинув під час виконання бойового завдання з оборони позицій поблизу населеного пункту Новоєгорівка Луганської області. Тепер йому назавжди 33.

За відвагу Сергій Різник нагороджений нагрудним знаком І ступеня «Хрест воїна-єгеря» та Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Хрест Хоробрих», відзнакою Міністерства оборони України, медаллю «За поранення», орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

 

 

 

 


Перейти до вмісту