4 листопада: традиції, заборони та прикмети дня
4 листопада: традиції, заборони та прикмети дня
За новим церковним календарем вшановують українського святого – святителя Павла.
Павло Конюшкевич родом із Самбора (Галичина), народився 1705 року. Був із забезпеченої сім’ї, здобув добру освіту – навчався в Самбірському училищі православного братства святого апостола Пилипа, а потім у Київській академії, де залишився викладати піїтику (поетику). 1733 року прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі, за рік він став ієродияконом, а 1740-го – ієромонахом.
1741 року Павла викликали до Москви – і поставили проповідником при Слов’яно-греко-латинській академії. Через два роки він став архімандритом Юр’ївського монастиря в Новгородській єпархії (монастир заснував ще київський князь Ярослав Мудрий). На цій посаді архімандрит перебував 14 років, а згодом його висвятили на єпископа і митрополита Тобольського і Сибірського.
На цій посаді він багато зусиль поклав на освіту духовенства – запровадив у Тобольській семінарії предмет богослов’я, викликав із Києва трьох ченців-викладачів. За Павла в Тобольському та інших монастирях побудували близько 20 кам’яних храмів, святитель відкривав нові парафії в селах, дбав про вдів і сиріт і відкрито виступав проти вилучення церковних маєтностей, яке проводила імператриця Катерина II.
Але незадоволені діяльністю Павла, який був проти втручання світської влади у справи Церкви, донесли на нього і того викликали до Петербурга. Митрополит Іларіон (Огієнко) говорив про Павла, що той був “однодумцем митрополита Арсенія (Мацієвича) щодо оборони святої Православної Церкви”, а також “це був високоосвічений ієрарх, українець… першокласний проповідник і богослов. Наполегливо говорив до всіх українською мовою”.
Святитель не поїхав до Петербурга цього разу, і другого теж. Він залишався в Тобольську і займався єпархією. Тоді його веліли вислати з Тобольська. Митрополит подав прохання звільнити його від обов’язків і повернувся в Києво-Печерську лавру. У Києві він служив у різних храмах Києва і проводив час у чернечих подвигах.
Помер святитель 4 листопада, похований був у склепі під Великою лаврською церквою. Після себе він залишив заповіт, згідно з яким усе його майно роздали бідним. Нині його мощі спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
У 1999 році рішенням Священного Синоду української Церкви Павла було зараховано до лику святих.
За старим стилем сьогодні день пам’яті святителя Рафаїла, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі.
Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Іван, Порфирій, Олександр, Микола, Євгенія, Ілля, Степан. За старим стилем день ангела у Федора, Івана, Василя, Єлизавети, Анни, Германа, Григорія, Миколи, Іраклія, Максима.
У православне свято сьогодні до святих звертаються з молитвами дати сил і мудрості, щоб витримати життєві негаразди.
У народі день прозвали Яремин, Ярема і Никандр – на честь мучеників Никандра, єпископа Мирського, і пресвітера Єремія, пам’ять яких звершується сьогодні. Оскільки цього дня зазвичай випадають опади, то в народі кажуть: “Ярема – сиди вдома”.
За старих часів вірили, що на Ярему землею гуляє нечисть, і намагалися зробити так, щоб вона нікому не зашкодила і не змогла проникнути в дім. Наприклад, на підвіконня клали грона горобини, яка вважається домашнім оберегом.
У церковне свято 4 листопада церква виступає проти наклепу, пліток і сварок, жадібності та заздрості, ліні. Не слід відмовляти в допомозі тому, хто просить.
Що сьогодні не можна робити за народними прикметами: ходити в гості та приймати гостей, розпочинати жодні справи, бо особливої удачі в них не буде. Не радять будь-що давати в борг сусідам, особливо вогню (сірники, свічки) – кажуть, “винесеш із дому” удачу і щастя.
За прикметами дня можна дізнатися про зиму і погоду в найближчий час: птахи вранці неспокійні – до вечора піде сніг або дощ; туман стелиться – до тепла; ясний день – похолодає; небо червоне на заході – до сильного вітру завтра; мишей багато розвелося – зима видасться холодною; ліс чорний стоїть – до потепління.
Марія Бойко