«Жива книга»: у Полтаві говорили про патронат як спосіб врятувати дітей від інтернатів
«Жива книга»: у Полтаві говорили про патронат як спосіб врятувати дітей від інтернатів
Упродовж жовтня в Україні відбуваються заходи з циклу «Жива книга», мета яких популяризувати сімейні форми виховання дітей, зокрема послугу патронату, розвіювати стереотипи й упередження щодо нього через відкрите спілкування, у якому кожна «книга» – це реальна історія людини.
Такі зустрічі проводять у 12 областях країни: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій. На Полтавщині організаторами заходу виступили Міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині» спільно з Полтавською обласною військовою адміністрацією та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). До участі в ньому запросили патронатних вихователів, прийомних батьків, молодих людей, які в дитинстві були під патронатом, представників громад, де розвивають цю послугу та інші форми сімейного виховання, експертів із розвитку патронату.
Під час заходу присутнім серед іншого розповіли про проєкт «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату», який виконується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), МБО «Партнерство «Кожній дитині», Міністерством соціальної політики України, Національною соціальною сервісною службою, Координаційним центром із розвитку сімейного виховання та догляду дітей за фінансової підтримки Європейського Союзу та Австрійської Агенції Розвитку. В Україні участь у ньому беруть 184 територіальні громади. У нашій області, за словами заступника начальника ОВА Володимира Василенка, цей пілотний проєкт на сьогодні втілюють у життя в десяти ТГ: Хорольській, Градизькій, Кременчуцькій, Скороходівській та ін.
«Ми ставимо перед собою амбітну ціль – у кожної дитини має бути родина», – наголосив посадовець.
Станом на 1 жовтня в регіоні нараховувалося 17 патронатних сімей, у яких перебувала 31 дитина. 5 із таких родин були створені від початку року. Частина майбутніх вихователів наразі проходить відповідне навчання.
«Полтавщина – це область, у якій наші ініціативи, зокрема ті, що стосуються захисту й виховання дітей, завжди підтримують», – зауважив керівник офісу ЮНІСЕФ у Полтаві Баходір Рахімов.
Регіональна координаторка Міжнародної благодійної організації «Партнерство «Кожній дитині» в Полтавській області Лариса Василенко розповіла, що патронат тут з’явився відносно недавно, але є підстави вважати, що він буде розвиватися досить активно.
«Для цього існують усі передумови. По-перше, у цьому є велика потреба. Патронат дає можливість надати допомогу дитині саме тоді, коли вона її потребує. І він – не тільки для неблагополучних сімей, як дехто думає. Патронат створений, щоб запобігти кризовій ситуації. Дитині може бути наданий прихисток на той час, коли біологічні родичі вирішують проблеми, що виникли. Наприклад, хлопчик живе під опікою бабусі, поки мама працює за кордоном. Бабусі треба лягти в лікарню. На період її перебування там дитина може бути влаштована в патронатну родину. Вона потрапляє не в інституційний заклад, а в люблячу сім’ю, де про неї турбуються, допомагають, – розповіла Людмила Василенко.
Перебувати під патронатом дитина може від трьох до шести місяців. У період воєнного стану цей термін дозволено продовжувати до закінчення ВС.
На сьогодні потреба в патронатних сім’ях на Полтавщині задоволена ще не повністю. Тож у громадах постійно ведеться робота з пошуку громадян, які могли б узяти на себе виконання такої важливої місії як патронатне виховання. Допомогти в цьому покликана й «Жива книга».
«Цей захід ми зробили для того, щоб почути сім’ї, які взяли дітей під патронат, почути, із якими труднощами їм довелося зіткнутися, зокрема під час адаптації підопічних до нового середовища, чим вони вже можуть похвалитися тощо. Ці історії ми хотіли почути, як то кажуть, із перших вуст. І зруйнувати таким спілкуванням стереотипи, які заважають людям стати патронатними вихователями, прийомними батьками чи створювати дитячі будинки сімейного типу. Сподіваємося, що це спонукає людей задуматися. Можливо, хтось відчує себе готовим узяти дитину під патронат. Держава фінансово підтримує такі починання, на місцях є підтримка соціальних служб. Патронат – це певною мірою професія, робота. Вихователі отримують заробітну плату з державного бюджету. Водночас виплачується допомога на дитину, яка перебуває під патронатом. Я вважаю, що в наш час це хороша можливість для людей і зробити благородну справу, і заробити», – зазначила регіональна координаторка МБО «Партнерство «Кожній дитині».
