Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Василь Кир’ян, лікар онколог-хірург: «Рак молочної залози – це не вирок, а хвороба, яку лікують і перемагають»

Василь Кир’ян, лікар онколог-хірург: «Рак молочної залози – це не вирок, а хвороба, яку лікують і перемагають»

Рак молочної залози (РМЗ) у структурі онкологічної захворюваності жінок в Україні та світі займає перше місце. Понад півмільйона жінок у всьому світі щороку  помирають через цю недугу. Трапляються випадки раку грудної залози і у чоловіків.

Провідним закладом в Полтавський області для діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із злоякісними новоутвореннями молочної залози є КП «Полтавський  обласний клінічний онкологічний диспансер  Полтавської обласної ради». Для надання кваліфікованої медичної допомоги у закладі працюють висококваліфіковані спеціалісти, є сучасне медичне обладнання та широкий спектр хіміотерапевтичних препаратів.

Щорічно в Полтавській області понад 500 жінок дізнаються про те, що мають діагноз РМЗ. За даними канцер-реєстру 2023 року, в області зареєстровано 597 випадків раку (594 у жіночого населення  та 3 випадки раку грудної залози у чоловіків).

У цьому році виявлено близько 300 нових випадків. На диспансерному обліку в обласному клінічному онкологічному диспансері на даний час перебуває понад 7 тисяч жінок. Щороку кількість хворих збільшується, а сама хвороба молодшає.

На жаль, кожна 3-тя жінка звертається за допомогою до лікаря, коли  хвороба знаходиться не на початкових стадіях, а кожна 9-та жінка після встановлення діагнозу не прожила і року. Головною причиною високої смертності від цієї хвороби є пізня діагностика. Через несвоєчасне звернення жінок до онкологів ефективність спеціалізованого (онкологічного) лікування значно знижується.

До  факторів, які підвищують ризик  розвитку РМЗ відносяться:

  • збільшення віку (старше 40 років);
  • генетична схильність і обтяжений спадковий анамнез (мама, бабуся, сестра, тітка хворіли на РМЗ;
  • пізнє дітонародження (30 років і старші);
  • безпліддя;
  • пізня менопауза (після 55 років і старші);
  • тривала гормонозамісна терапія менопаузи;
  • відмова від грудного вигодовування;
  • штучне переривання вагітності;
  • ожиріння, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба;
  • зловживання алкоголем, куріння;
    • перенесений раніше рак грудей, рак яєчників;
    • недостатня фізична активність;
    • тривалий стрес;
    • вплив радіації.

         

Серед симптомів, що дозволяють запідозрити РМЗ, є:

  • ущільнення чи вузол у молочній залозі, що відрізняється від оточуючих тканин;
  • зміна розміру, форми або зовнішнього вигляду молочної залози;
  • зміни шкіри, лущення, втягнення певної ділянки;
  • втягнутий сосок;
  • почервоніння молочної залози або її частини;
  • шкіра, що нагадує «апельсинову кірку»;
  • кров’янисті виділення із соска.

         

Діагностика  РМЗ починається з огляду у лікаря-мамолога. Лікар перевіряє тканини молочної залози, а також  лімфатичні  вузли пахвових та надключичних ділянок на наявність їх збільшення або інших відхилень від норми. Після цього визначається подальший план інструментального обстеження, який є індивідуальним для кожної пацієнтки. Молодим жінка рекомендується УЗД  молочних залоз. Жінкам старше 40 років починати обстеження варто з мамографії. Вибір між УЗД і мамографією для кожної пацієнтки здійснюється із врахуванням багатьох параметрів, факторів ризику тощо. Може бути призначена магнітно-резонансна томографія (МРТ) молочних залоз (наприклад, жінці молодого віку з високим ризиком раку).

Якщо при  пальпації молочних залоз або на УЗД чи мамографі виявлено підозрілі осередки, проводиться біопсія – забір зразків тканини. Сучасна  медицина дозволяє виконати маніпуляцію під контролем УЗД, мамографа або МРТ, що підвищує її точність і безпечність. Біопсія робиться під місцевим знеболенням і є доволі безпечним методом.

У Полтавському обласному клінічному онкологічному диспансері використовується BARD-система для  проведення трепан-біопсії, яка  забезпечує забір тканини для гістологічного дослідження, що дозволяє встановити діагноз з високою точністю. Крім того, мамограф, що використовується в лікувальному закладі, дозволяє проводити стереотаксичну біопсію новоутворень молочної залози під рентгенівським контролем. Це значно розширює можливості діагностики захворювань молочної залози. За допомогою стереотаксичної біопсії лікар може отримати  верифікацію непальпуємих злоякісних новоутворень розмір яких менше 1 см. Зразок тканин, який  був отриманий при біопсії, направляється в патогістологічну лабораторію, щоб визначити, чи є новоутворення злоякісним. При підтвердженні діагнозу також визначається тип ракових клітин, ступінь їх диференцювання. Обов’язковим є імуногістохімічне дослідження, яке виявляє наявність гормональний рецепторів (естрогену, прогестерону), білку HER2neu. Весь цей діагностичний комплекс дозволяє скласти індивідуальний план лікування для кожної пацієнтки.

Лікування РМЗ, як правило, комплексне і включає в себе декілька етапів: хірургічний, хіміотерапевтичний, променевий. Послідовність етапів визначається мультидисциплінарним консиліумом, який проводиться лікарями-онкологами в  КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради». 

Хірургічне лікування. В цьому році в хірургічному відділенні Полтавського обласного клінічного онкодиспансеру виконано більше 200 радикальних операцій на молочній залозі. Основними видами операцій при РМЗ є мастектомія (повне видалення молочної залози) і органозберігаючі операції (лампектомії, квадрантектомії), при яких видаляється частина молочної залози з ураженою ділянкою і виконується пластика ранового дефекту місцевими тканинами, або переміщеними з інших ділянок тіла пацієнтки. В деяких випадках, можливо провести підшкірну мастектомію з одночасною або відтермінованою реконструкцією штучним імплантом. Лікарі-онкологи-хірурги обласного онкодиспансеру проводять всі види операцій на молочній залозі (мастектомії та органозберігаючі),  онкопластичні, реконструктивні операції, які дозволяють відновити форму і об’єм молочної залози.

Хіміотерапія може призначатися як після операції, так і до неї. Мета передопераційної хіміотерапії – зменшити первинну пухлину, для того, щоб отримати можливість провести органозберігаючу операцію, або у випадках, коли пухлина має великі розміри і радикальність операції сумнівна. Після операції хіміотерапію призначають для знищення можливих мікрометастазів. На даний час онкодиспансер забезпечений хіміотерапевтичними препаратами для лікування РМЗ.

Променеву терапію при лікуванні РМЗ застосовують для профілактики рецидиву після хірургічного лікування, при проведенні симптоматичного (паліативного) лікування пухлин, які не можливо видалити; для симптоматичного лікування при віддалених метастазах, коли є ускладнення (больовий синдром, здавлювання спинного або головного мозку).

 В обласному онкологічному диспансері встановлено найсучасніше медичне обладнання – лінійний прискорювач Halcyon для променевого лікування пацієнтів. За допомогою спеціалізованого КТ-апарату відбувається топометрична підготовка для планування променевого лікування на лінійному прискорювачі, що передбачає опромінення пухлинного осередку з обмеженням негативної дії радіації на оточуючі здорові тканини та органи. Незабаром у закладі запрацює і другий лінійний прискорювач «Elekta Harmony».

Сьогодні діагноз РМЗ не можна вважати фатальним, і це не вирок! При своєчасному зверненні до фахівців  пацієнти мають всі шанси на повне одужання.

Василь Кир’ян, завідуючий хірургічним відділенням КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради»

Перейти до вмісту