Полтавці про життя в громаді: що турбує і на що сподіваються, – ОПОРА

Нове соціологічне дослідження, проведене Громадянською мережею ОПОРА серед мешканців Полтавської територіальної громади, висвітлило актуальні проблеми та очікування жителів регіону. Опитування, проведене у серпні 2024 року, дозволило скласти детальну картину настроїв полтавців на тлі складних викликів сьогодення.

Як зазначають фахівці ОПОРИ, загалом мешканці Полтавщини відзначили погіршення ситуації в різних сферах життя. Зокрема, 61% опитаних вказали, що соціально-політична ситуація погіршилася. Матеріальне становище родини погіршилося у 54%, відчуття впевненості у майбутньому — у 69%, 67% також зазначили про погіршення економічної ситуації у громаді. Близько чверті опитаних не помітили значних змін. При цьому молодь дещо краще оцінює матеріальне становище власної родини.

Характеризуючи громаду, 29% полтавців вказали, що їм комфортно проживати в ній, ще 24% планують жити тут, але хочуть, щоб їхні діти переїхали в інші місця. 20% вказали, що в громаді немає перспектив для розвитку. 

Основними джерелами інформації про ситуацію в громаді є канали та групи у Telegram та Viber (61%), а також соціальні мережі (42%). Цікаво, що 26% отримують інформацію про громаду від знайомих та друзів, дещо менше дивляться телебачення — 23%. 

Канали та групи у Telegram і Viber найпопулярніші серед молоді, а також серед людей до 40 років. Однак 42% опитаних старше 60 років також використовують їх. 

Телебачення популярне серед людей старше 60 років (47%) — але цей показник майже не відрізняється від рівня використання цією групою каналів та групів у Telegram і Viber.

Коли говорити про всеукраїнські тенденції, то, згідно з дослідженням ОПОРИ про медіаспоживання українців, то головними джерелами новин є соціальні мережі та месенджери (73,4%), інтернет без соціальних мереж (59,7%) і телебачення (42,7%). 

Головною ознакою належності до громади опитані вважають сплату місцевих податків (37%), знання українських традицій, культури (34%), можливість присвятити свій час покращенню громади (31%), повагу до українських інституцій (29%) та голосування на місцевих виборах (29%). 

При цьому, 60% вважають, що ВПО можуть мати право голосувати на місцевих виборах у громаді (вибирати міського голову, депутатів). 

Опитані переважно не задоволені наявними в громаді можливостями. Відносно більше мешканців (28%) задоволені умовами безпеки, не задоволені ними — 40%. Можливостями заробітку задоволені 14% (не задоволені 52%), професійної реалізації — 13% (не задоволені 43%), підприємництва — 11% (не задоволені 49%). Молодь трохи краще оцінює всі можливості.

Основними бар’єрами для розвитку громади опитані вважають безробіття й відсутність місць з гідною оплатою праці (41%), а також недостатню громадську ініціативність мешканців (36%). Іншими значними бар’єрами, на думку респондентів, є відсутність можливостей для самореалізації (23%), погані умови для розвитку підприємництва (22%) та поганий стан довкілля (22%). 

Натомість основним ресурсом громади опитані назвали її вигідне географічне розташування (46%), привабливу природу (32%) та гарну доступність до міст і ринків (23%). Ще 17% говорять про цікаві туристичні об’єкти. 

Загалом полтавці не люблять місцеву владу. Діяльність міського голови скоріше схвалюють 8% опитаних (54% не схвалюють), роботу міської ради схвалюють 6% (59% не схвалюють). Діяльність голови обласної ради схвалюють 7% (36% не схвалюють), а голови обласної державної адміністрації — схвалюють 10% (34% не схвалюють). Ще 30% узагалі не чули про голову обласної ради. 

Крім того, найкраще опитані оцінили якість дошкільної і шкільної освіти у громаді (3,6 бала), роботу транспорту і сполучення між населеними пунктами (3,1 бала), якість та доступність медичного забезпечення (3,0 бали). Найгірші оцінки отримали стан доріг (1,8 бала) та доступність укриттів (2,0 бали). 

35% опитаних не змогли оцінити рівень залучення інвестицій в громаду, сприяння малому, середньому бізнесу, а 29% — підтримку чинних військовослужбовців, ветеранів і їхніх сімей.

На думку опитаних, перш за все кошти міського бюджету слід спрямовувати на військову сферу (69%). Наступними за популярністю напрямами є забезпечення комфорту жителів (41%), підтримка чинних військовослужбовців, ветеранів та їхніх сімей (39%), підготовка до зими (37%). 

Серед інструментів та засобів впливу на прийняття місцевих рішень опитані найчастіше користувалися електронними петиціями (24%), соціальними мережами (20%), зверненнями через гарячу лінію (15%). При цьому 52% опитаних взагалі не використовували жоден з інструментів впливу. Варто зазначити, що саме люди старшого віку найменше користуються такими інструментами (78%). 

Основними пріоритетами для розвитку громади опитані вважають покращення енергетичної інфраструктури (45%), створення робочих місць (45%), підвищення якості медичного забезпечення (44%) і транспортної інфраструктури (42%). Ще третина опитаних назвали пріоритетними комунальну сферу, програми допомоги військовослужбовцям та їхнім родинам, порядок i безпеку, а також соцiальну iнфраструктуру. 

Водночас лише 3% виділили як найважливішу сферу розвиток туризму, хоча природа і туристичні об’єкти були названі основних ресурсів громади. Не вважають пріоритетом і повернення мешканців, що виїхали через повномасштабне вторгнення 2022 року, та надання адміністративних послуг. 

41% опитаних розглядають можливість переїзду за межі громади для постійного проживання. Переважно це люди 18–39 років (в категорії 18–29 років частка таких респондентів сягає 65%; у категорії 30–39 років — 59%). Чинниками виїзду можуть стати безпекова ситуація (57%), відсутність роботи (32%), перебої з електро-, водо- чи теплопостачанням (24%). Ще 20% зазначили, що нічого не змусить їх переїхати, але це здебільшого це люди від 60 років (88% із них не розглядають можливості переїзду).  

У випадку збільшення інтенсивності обстрілів громади 48% планують залишатися там, де перебувають зараз. Тут також прослідковується вікова різниця: що старші люди, то менш вони готові виїжджати. У групі від 60 років 70% залишаться в громаді навіть після погіршення безпекових умов, тим часом як у групі 18–29 років таких лише 34%. 

59% опитаних (зокрема 72% у групі 30–39 років) вважають, що звичайні люди можуть робити змiни в громаді. Натомість більше половини опитаних віком від 60 років дотримуються протилежної думки (57%). 

71% вважають, що для покращення життя у громаді можна доволі легко знайти активних мешканців. 25% зазначили, що за останній рік брали участь у діяльності ОСББ, громадських організацій, рухів, спрямованих на вирішення важливих питань громади. Переважно це молодь та люди середнього віку, а також ті, хто має родичів у ЗСУ. Лише 10% людей від 60 років долучалися до таких ініціатив за останній рік. 

31% опитаних полтавців вважають місцевих жителів активними у житті своєї громади, натомість 65% мають протилежну думку. 66% готові брати відповідальність за простір, в якому проживають, у межах свого житлового комплексу чи прилеглої території.

Дослідження проведено у рамках проєкту “Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни.