SKOVORODANCE у Полтаві: у пошуках щастя шляхами Сковороди
SKOVORODANCE у Полтаві: у пошуках щастя шляхами Сковороди
Чому постать Григорія Савича Сковороди стає все більш популярною сьогодні, а його творчість знаходить відгук в серці кожного – про це і багато іншого обговорювалося 20 вересня у «МістоХаб» в Полтаві під час літературно-музичного вечора, присвяченого публічним прослуховуванням альбому SKOVORODANCE.
На заході роль амбасадора проєкту виконувала заступниця директора Харківського ЛітМузею Тетяна Ігошина. Саме ХЛМ ініціював створення альбому, залучив до роботи над ним письменника і музиканта Сергія Жадана, українсько-німецького музиканта і діджея Юрія Гуржи та тернопільського мультиінструменталіста і звукорежисера Лесика Омодада.
«В серці музичного альбому SKOVORODANCE лежить творчість визначного українського філософа та поета Григорія Сковороди, а саме його збірка «Сад божественних пісень», -розповіла під час зустрічі із гостями заходу пані Тетяна, – Для багатьох своїх сучасників Сковорода виконував роль коуча: його погляди на життя і на те, як побудований світ, приваблювали людей – з ним хотіли познайомитись, поспілкуватися, вести листування.
І найдивовижніше те, що основні моменти, які є в його філософських трактатах та поезії, залишаються актуальними сьогодні. Тому що це такі важливі для кожної людини питання свободи вибору, відповідальності за нього, пошуків власного шляху та того, як стати щасливим.
Недарма присвячена Григорію Савичу виставка в нашому музеї має назву «Мандрівка за щастям». На прикладі життєвого шляху Сковороди ми говоримо про те, що таке щастя, чому в цьому житті важливо обирати саме свій шлях та розуміти, яким він має бути саме для тебе.
Коли знаходишся на межі, мусиш тримати у собі щось таке, що якісно відрізняє тебе від агресора. Росіяни роблять чисельні спроби назвати Сковороду російським філософом, але цей дискурс завжди залишається для них програшним. Адже в основі ідей Григорія Савича лежить питання свободи – те, чого в них ніколи не було, що їм важко осягнути і, відповідно, прагнути. А для сьогоднішнього Харкова, так само як і для всієї України, свобода надважлива».
SKOVORODANCE – це значно більше, ніж просто альбом. Гості заходу мали можливість першими ознайомитись із концептом тематичного артбуку, який зараз готується до друку харківським видавництвом Vivat. Над ним працювала велика команда талановитих літературознавців, письменників та сучасних філософів, а ілюстрації створив відомий харківський художник Віталій Кохан.
Невід’ємною частиною вечора стала сама музика, яка була не просто прекрасним змістовним фоном для переосмислення сталих форматів взаємодії минулого із сьогоденням, але й посередником процесу злуки різних куточків України.
«На наш погляд, сьогодні Григорій Сковорода – це той, хто може об’єднувати. Не зважаючи на часову віддаленість від нас у практично в 300 років, саме цей мислитель, саме його концепти залишаються спільними для абсолютно різних людей. Адже кожен може знайти у них щось своє – близькі думки та ідеї, якім він може слідувати, – поділилась Тетяна Ігошина,- Тож ми закликаємо до прослуховування альбому та до того, щоб дозволити собі бути щасливими під час війни і не боятися бути вільними».
Про альбом SKOVORODANCE
Проєкт ініціював Харківський літературний музей, який досліджує та популяризує українську літературно-історичну спадщину. Тож, це можна вважати таким собі «привітом» від Харкова іншим українським містам, або навіть теплими обіймами, бо саме так відчувається наше спільне «разом».
Сьогодні українська культура переживає свій новий ренесанс, і це відбулося не тільки в наслідок проявів нашого мужнього спротиву і протистояння викликам. Будь-які прояви творчості сьогодні стають платформою для комунікації, можливістю відчути всіх нас – людей із різними смаками, преференціями, соціальними викликами, рівнем освіти й статками – єдиним народом, що поважає себе і долає усі негаразди свідомо і згуртовано.
Одним із таких проявів став альбом SKOVORODANCE – унікальна літературно-музична колаборація, яка переосмислює творчість визначного українського філософа та поета Григорія Сковороди, а саме його збірку «Сад божественних пісень». Над її створенням працювали письменник і музикант Сергій Жадан, українсько-німецький музикант і діджей Юрій Гуржи та тернопільський мультиінструменталіст і звукорежисер Лесик Омодада, а також велика команда з понад 70 музикантів.