Народне квітчання: подорож у світ української флористики

Мистецтво прикрашати живими квітами, листям, гілками, плодами і іншим декоративним матеріалом святкові процесії, одяг, інтер’єри має багатовікову історію. Про це свідчать зразки прикладного та декоративного мистецтва, архітектури, живопису, поезії.

Становлення народно – традиційної культури українців тривало довгі століття. Щоб витворитися у культурно-побутове, моральне, духовне явище. Упродовж багатьох століть український народ безупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами. Ця традиційна культура тісно пов`язана з природними умовами, історичним буттям, способом його життя, діяльністю, характером, психологією.

Очевидно, що українці з самих витоків прагнули в прикрашанні свого побуту. Зародження флористики мали скоріше обрядову функцію, а не естетичну. Лише з розвитком суспільства стало зрозуміло ,що це явище пепереросло в щось набагато більше , аніж обрядовість.

27 травня 2024 року рута, чорнобривці, півники, лілії, півонії, троянди наповнили подвір’я Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського різнобарв’ям та духмяними пахощами. Про ці та інші рослини спілкувалася сьогодні музейниця Марія Пісцова з учнями 1-го класу школи № 7 у рамках етнографічного інтерактивного заходу «Народне квітчання». Учасники оглянули музейний дендропарк, повправлялися у відгадуванні загадок про рослинний світ, складанні тематичної композиції, виконали відеозавдання про народний розпис Полтавщини. У практичній частині діти скомпонували декоративні магніти – соняшники з фетру. 

Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».

Олександр Супруненко, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського