Ви тут:
Огляди та Блоги Суспільство 

Громадські (не)слухання: чи працюють консультації з громадськістю у Полтаві? (дослідження “ОПОРИ”)

Громадські (не)слухання: чи працюють консультації з громадськістю у Полтаві? (дослідження “ОПОРИ”)

Громадські обговорення і слухання — важливі інструменти владно-громадської взаємодії. В окремих сферах, наприклад екології й містобудуванні, їх обов’язковість закріплена в законі. Однак місцева влада має можливість залучати жителів до обговорення значно ширшого кола питань.

У Полтаві за 3 роки відбулося всього громадських 12 слухань, із яких 10 — до повномасштабного вторгнення. Як функціонує цей інструмент у місті та чи дійсно він впливає на рішення влади?

В Україні немає єдиного закону, який регулював би процедури всіх форм громадської участі. Основні їх типи наведені в кількох законах, зокрема “Про місцеве самоврядування”. “Громадські слухання визначені в його статті 13 як право на зустрічі з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення. Однак порядок проведення громадських слухань визначає статут громади.

1 травня 2024 року міська рада затвердила Статут Полтавської міської територіальної громади у новій редакції. Деталізовано процедуру проведення громадських слухань, також врегульовано проведення публічних консультацій.

Попередня редакція Статуту містила доволі загальні формулювання щодо проведення громадських слухань, що підвищувало ризик формального виконання цієї процедури. Жителі могли ініціювати слухання у разі наявності 500 підписів під колективним зверненням.
Додамо, що проведення громадських обговорень і слухань у деяких сферах врегульовані окремо, наприклад, щодо екології та містобудівної документації.

Аналізуючи дані за 2021–2023 роки, ми знайшли інформацію про проведення 48 консультацій з громадськістю (з них 12 — громадські слухання). Також у цей розділ включені голосування за перейменування вулиць, що відбувалися на платформі е-DEM.
Найбільше консультацій з громадськістю — 28 — відбулося у 2021 році. Натомість після початку повномасштабного вторгнення їх кількість різко зменшилася — до 7 у 2022 році та 13 у 2023-му.

З 12 громадських слухань майже всі були проведені у 2021 році, і лише по одному — в 2022 та 2023 роках. У 2021 році їх темами були ЖКГ (4), будівництво (3), транспорт (1) або та інші сфери (2). У 2022 році слухання стосувалися встановлення режимів роботи закладів сфери послуг, а у 2023 році — містобудування.

Головною проблемою під час аналізу громадських обговорень та слухань є відсутність розуміння того, чи були врешті враховані пропозиції від громадськості. Наприклад, у звітах за результатами обговорень вказана загальна інформація, однак не конкретизовано, що саме було враховано і як.

Зате позитивною практикою є консультації (голосування) на платформі е-DEM, зокрема щодо перейменування вулиць та інших об’єктів топоніміки.

Транспорт

За 2021–2023 роки в Полтаві відбулося лише одне громадське обговорення щодо підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті, хоча ця тема періодично з’являється у публічному просторі.

24 травня 2021 року розпочалися громадські обговорення тарифів на проїзд у тролейбусах та автобусах. Громадські слухання відбулися 4 червня. Передбачалося підвищення тарифів на проїзд у тролейбусі з 3 до 6 гривень (удвічі), в автобусі — з 5 до 8 гривень.

Перевізники заявили, що за такими тарифами вони матимуть нульову рентабельність, а справді рентабельна ціна квитка в автобусі має сягати 13 грн. У липні виконком прийняв тарифи у 6 та 8 грн.

Питання підвищення тарифів порушували і в 2022 році, але громадського обговорення вже не було. Міський голова Олександр Мамай зазначив, що вартість мають обговорити з приватними перевізниками.

У травні 2022 року приватні перевізники відмовилися виходити на маршрути, вимагаючи підвищення тарифів. Тоді ж міський голова Олександр Мамай влаштував у себе в телеграм-каналі голосування з цього приводу, сформувавши питання маніпулятивно). Врешті, більшість читачів висловилися проти підняття тарифів, що, втім, не вплинуло на остаточне рішення — міськвиконком проголосував за підвищення тарифів до 10 грн для тролейбусів та не більше 15 грн для автобусів.

Фото: голосування про зміну тарифів на проїзд. Скріншот з офіційного телеграм-каналу міського голови Олександра Мамая, травень 2022 року

Містобудівна документація

Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації стосуються широкого кола жителів міста, тож привертають до себе увагу. До того ж тема забудови завжди супроводжувалася розголосом у медіа. Обов’язковість громадських слухань щодо проєктів містобудівної документації визначена Постановою Кабміну №555, нова редакція якого прийнята у 2022 році.

У 2021 році в Полтаві відбулися 3 громадські слухання щодо забудови, рішення щодо всіх них затверджені на сесії міськради 16 листопада.

У червні-липні відбулися громадські обговорення щодо внесення змін до плану зонування території міста (зонінг). Одним з питань була зміна дозволеної висотності будинків. 11 листопада депутатська комісія з питань містобудування й архітектури не підтримала ці зміни, але вже 16 листопада на сесії депутати проголосували за збільшення висотності забудови в історичному центрі Полтави з 23 до 27 метрів, викреслення ареалу навколо Хрестовоздвиженського монастиря як історичного тощо.

В контексті зонування варто згадати ще одне громадське обговорення, що стосувалося проєкту забудови Прирічкового парку — зони відпочинку на березі Ворскли в полтавському мікрорайоні Левада. У 2021 році компанія Novos Development Group запланувала звести тут три 16-поверхові будівлі, але без змін до зонінгу цей проєкт не міг бути реалізованим

На громадських слуханнях 6 липня погляди розділилися — частина полтавців виступала проти забудови, а частина її підтримала. 16 листопада питання про Прирічковий парк винесли на розгляд сесії. Під стінами міськради зібрався мітинг проти забудови, однак голосами 22 депутатів рішення про дозвіл на зміну висотності прийняли.

В серпні-вересні 2021 року відбувалися громадські обговорення детального плану території, обмеженої вулицями Зіньківською, Новозіньківською, площею Павленківською та проїздами. Фактично планувалося будівництва нового мікрорайону на місці Полтавського турбомеханічного заводу.

10 вересня відбулася презентація та громадські слухання проєкту. На сесії 16 листопада детальний план забудови прийняли (на цій же сесії голосували і за Прирічковий парк).

У 2023 році відбулися громадські обговорення щодо детального плану території на вулиці Матросова. Історія цього питання тягнеться ще з 2017 року, коли з’явився перший анонс будівництва. У лютому 2022 року оголошено про початок громадських обговорень, однак через повномасштабне вторгнення процес скасували. 12 травня 2023 року відбулися громадські слухання, наявний їх відеозапис.

Фото: Мітинг проти забудови Прирічкового парку під стінами Полтавської міськради у 2021 році. Джерело: “Суспільне Полтава”

У 2021 році відбулися громадські слухання щодо підвищення тарифів на послуги, які надає ритуальна служба м. Полтава, та щодо оренди комунального майна Полтавської міської територіальної громади. А наприкінці 2021 року почалися обговорення зі слуханнями щодо режимів роботи закладів сфери послуг — обмеження продажу алкоголю з 22 до 8 години на території старостатів. У Полтаві такі обмеження ввели ще в 2019 році.

5 громадських обговорень (зокрема 4 громадські слухання) протягом 2021–2023 років були присвячені питанням ЖКГ. Всі вони відбулися до повномасштабного вторгнення та в основному стосувалися питання вивезення побутових відходів.

Зокрема, 30 квітня 2021 року почалося громадське обговорення документації для проведення конкурсу щодо вивезення побутових відходів, а громадське слухання відбулося 27 травня. У серпні мали місце громадські обговорення щодо норм вивезення побутових відходів.

У грудні 2021 року були проведені громадські обговорення правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. Прикметно, що в червні 2023 року Антимонопольний комітет України повідомив, що відповідне рішення міськвиконкому порушує антимонопольне законодавство.

Інше громадське обговорення в сфері ЖКГ у грудні 2021 — січні 2022 років стосувалося конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку. Це був крок до відмови від послуг КП “ЖЕО № 2” та передачі обслуговування житлового фонду громади до управлінських компаній. Наразі ЖЕО №2 обслуговує більше 1900 будинків, тож це потенційний ринок для зацікавлених компаній. Через повномасштабне вторгнення Росії впровадження рішення відклали.

Підсумки

Оцінити вплив громадських обговорень на прийняття рішень у Полтавській міській громаді складно. Наприклад, маємо низку консультацій, де не було подано жодних пропозицій чи зауважень, тож, вірогідно, такі обговорення були радше формальними.

Окремі рішення, як-от питання забудови, отримували широкий розголос у медіа та привертали увагу полтавців. Однак і тут говорити про вплив думки громади на рішення важко. Показовим є обговорення забудови Прирічкового парку, коли частина жителів виступила проти, використала одразу кілька інструментів участі (електронні петиції й громадські слухання) та навіть провела протести. Однак рішення про затвердження детального плану території все ж прийняли.

У звітах за результатами громадських обговорень вказана загальна інформація про подані пропозиції, але вона не дозволяє зрозуміти, що саме було враховано та чи був ефект від громадської активності.

На нашу думку, першочерговими рекомендаціями щодо проведення громадських обговорень та слухань у Полтавській громаді мають бути такі:
1. Забезпечення доступу мешканців до інформації про консультації. Доцільно зібрати всю інформацію в одному місці, створивши на сайті міськради окремий розділ про громадські обговорення та слухання. На сайті міської ради інформація про громадські слухання та обговорення розкидана по різних розділах: частково — на головній сторінці офіційного сайту між банерами, частково — у розділі “Городянам”.
2. Розширення переліку питань, з яких проводять громадські слухання. Після початку повномасштабного вторгнення відбулося лише одне слухання щодо містобудівної документації — їх обов’язковість передбачена законодавством. Щодо інших питань застосовують формат подання пропозицій, без “живих” зустрічей.
3. Оприлюднення звітів про проведення громадських обговорень та слухань в окремому розділі на сайті міської ради. У звітах варто вказувати результати розгляду (врахування чи відхилення) кожної пропозиції, поданої мешканцями, що дозволить підвищити інтерес та довіру до цього інструмента. До речі, у новій редакції статуту громади є пункти щодо оприлюднення рішень за результатами розгляду пропозицій громадських слухань.

Врешті, говорити, що полтавцям не цікаве залучення до вирішення місцевих питань, хибно. Ті ж електронні петиції доволі популярні — місто є одним з лідерів за кількістю підтриманих звернень. Однак громадські слухання та громадські консультації необхідно вдосконалювати, щоб вони стали справді дієвими інструментами участі.

Костянтин Донченко, координатор Громадянської мережі ОПОРА в Полтавській області


Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. 


Перейти до вмісту