Зроблене сьогодні добро повернеться у потрійному розмірі: народні прикмети на 4 березня

За новим церковним календарем православні згадують преподобного Герасима на Йордані. У народному календарі – Герасим Грачевник.

Герасим народився в Лікії (нині територія Туреччини) і ще в молодості вирішив стати ченцем. Спочатку він пішов жити у Фіваїдську пустелю в Єгипті, пізніше переселився в Палестину, а потім до річки Йордан, де заснував монастир. У монастирі Герасима були дуже суворі правила: п’ять днів на тиждень ченці проводили в пустелі, на сухому хлібі й воді, в молитві та плели кошики з пальмових гілок, а в суботу й неділю збиралися в монастирі, причащалися, брали із собою хліб, воду і знову йшли в пустелю. Під час Великого посту Герасим повністю відмовлявся від їжі до самого Великодня.

Одного разу в пустелі Герасим зустрів кульгавого лева. Святий не побоявся хижака і витягнув колючку з лапи звіра. Відтоді лев не йшов далеко від монастиря, їв із рук хліб і ні на кого не нападав. Назвали його Йордан. Якось Герасим подумав, що лев з’їв ослика і змусив його тягати воду. Але осла насправді забрав купець, який вирішив, що тварина заблукала. Коли купець їхав назад, лев кинувся до каравану і за вузду привів віслюка до господаря. Герасим визнав свою помилку і відтоді вони були нерозлучні з левом.

Коли монах помер, Йордан відмовився від води та їжі й помер на могилі преподобного. Його поховали поруч. Святого Герасима завжди зображують із левом біля ніг.

Іменини сьогодні відзначають Олександр, Василь, В’ячеслав, Георгій, Григорій, Данило, Павло, Уляна, Яків.

Святого Герасима Йорданського просять дати фізичних і духовних сил, преподобний допомагає набути лагідності й розсудливості, моляться святому про зцілення хвороб, зокрема й тварин.

За народними звичаями в цей день належить зробити хоча б невелике прибирання і провітрити дім. За старих часів на Герасима робили обереги з ялівцю, а підлогу підмітали віником з полину. Також цього дня заведено викидати старе взуття – вважається, що разом із ним із дому піде все недобре.

У народне свято 4 березня жінки пекли печиво та коржики у формі птахів. Таку випічку роздавали всім членам сім’ї. Вірили, що таким чином можна прискорити настання весни. Також домашньою випічкою варто пригостити жебраків і людей, які бідують. Зроблене сьогодні добро повернеться у потрійному розмірі.

Селяни на свято 4 березня проводили обряд, щоб дізнатися, яке зерно цього року дасть добрий урожай. Для цього з ранку виносили на вулицю житній, пшеничний та вівсяний снопи. Залишали на добу і наступного дня перевіряли, на якому найбільше інею. Саме така культура влітку дасть найбагатший урожай.

У теплі роки до 4 березня вже танув увесь сніг на землі та весь лід на водоймах. Наші пращури влаштовували невелике застілля, а потім копали грядки. Вдалий день для посіву та посадки будь-яких культур. Українці починали висаджувати розсаду, ранні овочі та плодові дерева.

За народними віруваннями слід побоюватися образити птахів навіть ненавмисно – інакше не бачити щастя на землі. Не радять цього дня робити великі покупки або вирушати в далеку подорож – може чекати невдача. Не можна в цей день позичати гроші, їжу і речі, інакше весь рік будете боржником. У цей день не можна відмовляти в допомозі жебракам, голодуючим і знедоленим. Небажано хворіти в цей день, інакше хворіти будете довго. Вночі не можна дивитися на падаючі зірки.

Якщо на землі багато снігу залишилося, то урожай в цьому році буде пізнім. Сонячний і ясний день – до родючого року. Сонце дуже гріє в цей день – до раннього літа. Якщо розлилися річки, то скоро потеплішає. Вогонь в печі сильно горить – до похолодання.