Безпекові угоди між Україною, Німеччиною і Францією: передумови підписання і зміст

Останнім часом Президент України Володимир Зеленський активно залучає до підтримки нашої держави міжнародну спільноту. Ми спостерігаємо за тим, що кожна нова його зустріч з лідерами західних країн відкриває широкі можливості для нас, але чи усвідомлюємо ми глибину цих зусиль, глибину всього, що відбувається на міжнародній арені, особливо враховуючи воєнний стан і події довкола найзапекліших точок протистоянь. Завдання вітчизняних науковців-політологів – вчасно відстежувати всі нові тенденції та ретранслювати їх головні переваги широкому загалу.

Європейська спільнота високо оцінила важливість нещодавніх подій у контексті євроінтеграції України та невпинного зближення з НАТО. Наразі керівництво нашої держави представило напрацьовані  конкретні безпекові угоди із союзними країнами, які стали результатом зусиль дипломатії і команди Офісу Президента щодо безпекових гарантій для України. Однак є потреба наголосити на вагомих подіях, які передували цьому протягом 2022–2023 років, адже агресія росії вочевидь переорієнтувала або ж цілком очікувано розпорошила нашу увагу.

Кроки української дипломатії та Офісу Президента протягом 2022 року

Одразу після початку повномасштабної російської агресії, 28 лютого 2022 р., Україна подала заявку на вступ до ЄС, а Європарламент у березні одночасно підтримав кандидатський статус України та Молдови. Україна межує з чотирма членами ЄС – Угорщиною, Польщею, Словаччиною та Румунією – із загальною довжиною кордону з ними близько 1358 км і 33 пунктами перетину кордону автомобільним, залізничним, поромним, пішохідним або велосипедним шляхом. Отже, приєднатися до  цивілізованих країн – цілком природне прагнення України.

16 березня 2022 року Україна приєдналася до синхронної мережі континентальної Європи – ENTSO-E – найбільшої за потужністю синхронної електричної мережі у світі. Про намір це зробити Україна заявила ще до війни, десь на початку 2021 року. Мова йде про те, що до кінця 2023 року вона планувала відключитися від російської і білоруської мереж та інтегруватися до європейської. Це сталося фактично вже під час повномасштабної війни рф проти України. Ця мережа з’єднана між собою як одна однофазна електрична мережа з частотою 50 Гц, забезпечує понад 400 мільйонів споживачів у 24-х країнах, тобто у більшості країн Європейського Союзу.

18 квітня 2022 року  Президент України Володимир Зеленський передав главі представництва Європейського Союзу в Україні Мааті Маасікасу першу частину анкети-опитувальника для отримання статусу кандидата на членство в ЄС, а 9 травня 2022 року Україна заповнила другу частину опитувальника. 17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

23 червня 2022 року під час саміту лідерів країн ЄС наша держава отримала статус кандидата на членство у ЄС.

Слід зазначити, що вступ до ЄС відбувається в кілька етапів:

1. Підписання Угоди про асоціацію.
2. Включення в офіційну програму розширення ЄС.
3. Подача заявки на вступ (Україна це зробила 28 лютого 2022 року, тобто на 4-й день війни).
4. Отримання статусу кандидата в члени ЄС (23 червня 2022 року).
5. Вступ до ЄС.

Україна наразі на останньому етапі, оминувши другий завдяки спрощеній процедурі та прискоривши третій завдяки умовам, що виникли в лютому 2022 року.

Кроки нашої дипломатії та Офісу Президента у 2023 році

2 лютого 2023 року, напередодні саміту Україна – ЄС, відбулося спільне засідання Уряду України та Єврокомісії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Україна стане членом ЄС, і цей процес невідворотний. 9 лютого 2023 року Президент В. Зеленський уже брав участь у саміті Україна-ЄС у Брюсселі.

20 квітня 2023 року Україна приєдналася до механізму цивільного захисту ЄС.

12 липня 2023 року було оприлюднено спільну декларацію «Групи семи» у Вільнюсі (документ щодо безпекових зобов’язань).

З 20 вересня 2023 року почала роботу новий посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

8 листопада 2023 року Єврокомісія опублікувала звіт на 152 сторінках про прогрес України в процесі вступу до ЄС і підкреслила, що Україна вже виконала 4 із 7 критеріїв.

Отже, 14 грудня 2023 року Рада ЄС вирішила почати перемовини щодо вступу України в ЄС.

Як багато досягнуто за 2023 рік.

Кроки української дипломатії та Офісу Президента у 2024 році

У контексті перебування України на останньому етапі входження в ЄС особливу увагу хочу звернути на значущість безпекових угод для України, адже це результат величезної кропіткої праці, яка тривала з вересня 2022 року, коли запрацювала міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки.

Першою країною, з якою 12 січня 2024 року в Києві було укладено безпекову угоду, стала Велика Британія. У ній ідеться про розв’язання питань обміну розвідданими, медичної і військової допомоги й оборонно-промислового співробітництва. Потім аналогічну угоду в межах Вільнюської декларації G7 у День Єднання 16 лютого 2024 року Президент України Володимир Зеленський в Берліні підписав із канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Насамперед Німеччина засвідчила непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах кордонів 1991 року. Пріоритетом визнано військову, політичну, фінансову та гуманітарну співпрацю. У 2024 році  Німеччина виділить 7 млрд євро на посилення ЗСУ. Крім того, Німеччина не спинятиме і посилить роботу щодо санкційного тиску на рф (товари, технології, фінанси та послуги – чотири ключові напрями). Продовжиться робота Німеччини в коаліції країн над створенням трибуналу щодо відповідальності рф за злочини у війні проти України. Триватиме робота з напрацювання законних механізмів  для спрямування доходів від заарештованих активів рф на потреби України. Безпековою угодою з Німеччиною також передбачено можливість екстрених консультацій протягом 24 годин у разі нової агресії рф і підтримку Німеччиною реформ, які здійснює Україна на шляху до членства в ЄС і НАТО.

У той же день, 16 лютого 2024 року, в Парижі Президент України  Володимир Зеленський і Президент Франції Емманюель Макрон уклали схожу безпекову угоду. Згідно зі змістом угоди Франція висловлює підтримку членству України в НАТО, бере на себе зобов’язання допомогти Україні в 3-х аспектах: захисті території, протидії новій агресії рф та інтеграції України в європейські та атлантичні безпекові структури (військова допомога, кібербезпека й захист критичної інфраструктури). Окремо в угоді передбачено допомогу в навчанні, обладнанні та розвитку оборонної промисловості, створення спільних оборонних підприємств, обмін інформацією тощо. Мета угоди – створити сили не лише здатні захищати Україну сьогодні, а й стримувати ймовірні загрози в майбутньому. Відповідальність рф за вчинені злочинні дії також зафіксовано в угоді.

Отже, зауважу, що Україна зробила вагомі кроки щодо співпраці з ЄС. Упродовж двох останніх років тривала невпинна боротьба за нашу державу та її інтереси на всіх фронтах, а дипломатичний і політичний є значущими для усвідомлення перспектив нашої країни. Ми є частиною європейської цивілізованої спільноти, а наші добрі дипломатичні стосунки з країнами ЄС –ще одне підтвердження цього. Пора все ж переосмислити і роль НАТО у вирішенні конфліктів світового рівня. Це не лише військово-політичний союз 31 країни Північної Америки та Європи, це союз держав, які мають взаємопідтримку й доступ до новітніх технологій і способів гарантування безпеки.

Тож прагнемо кращого, та як би важко не було – досягнемо!

Тамара Шаравара, доктор історичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи і перспективного розвитку Полтавського державного аграрного університету.