20 листопада – Всесвітній день дитини
Сьогодні почути фразу «Діти – наше майбутнє!» можна від людини будь-якого віку. Для всіх та кожного з нас діти – це втілення та реалізація батьківських нездійснених бажань та надій. Батьки бажають виховати свою дитину так, щоб вона досягла більшого успіху у своєму житті, ніж вони самі.
Проте, не слід забувати, що діти – це й наше сьогодення. З раннього дитинства малюки починають вбирати інформацію з навколишнього світу. Чим більше позитивної енергії вони отримують у дитинстві, тим краще складеться їх подальше життя.
Телебачення, комп’ютерні ігри теж впливають на нас та наших дітей, формуючи ідеали та образи. Таким чином, діти щодня сприймають як позитивну, так і негативну інформацію. У першому випадку у дітей формуються емоції радості, щастя та віра в добро. У другому випадку, при отримання негативної інформації, дитина знайомиться зі злом, гнівом, агресією та ненавистю.
Батькам варто слідкувати, яку інформацію одержують їхні малюки, щоб правильно впливати на її сприйняття. У дитинстві діти багато часу проводять
із батьками, навчаються у них любові, доброті, працьовитості. Саме в цей час слід приділити велику увагу тому, чого вони не повинні бачити. З дитинства
на очах дитини формується світ, в якому він має жити. Малюк намагається побачити все, а головне – запам’ятати.
Любов до людей і живих істот має закладатися з раннього віку. Діти відчувають любов і потрібність із перших секунд свого зародження. Важливо, щоб розуміння цього до батьків приходило одразу. Думка багатьох дорослих, що малеча ще мало що розуміє і відчуває – помилкова. Дитина, якого б віку вона не була, все розуміє і відчуває, як доросла людина. Тому дітям потрібно дарувати не лише матеріальну їжу, а й духовну, оточувати її турботою та любов’ю. Діти повинні відчувати себе у безпеці, підтримці з боку батьків.
Психіка дитини формується на ранній стадії її розвитку. У цей період слід приділити увагу тому, щоб уберегти слабкі сторони дитячої психіки від зайвої інформації, негативних емоцій. Саме емоції є першою ланкою в загальному ланцюзі пристосувальних процесів і найшвидше реагують на будь-які впливи навколишнього середовища. Емоційне реагування формується як первинний механізм взаємодії із зовнішнім світом. Від наших слів, рухів і почуттів формується у дитини розуміння та усвідомлення того, що відбувається навколо. Потрібно вірити у своїх дітей, у їхні таланти та можливості. Віра допоможе їм відбутися у житті.
Людський розум здатний творити чудеса. Наші ментальні здібності майже безмежні. Всередині кожного є Геній. Можливості нашої підсвідомості є величезними. Ми всі маємо приховані таланти. Кожна людина від народження має величезний творчий потенціал. Головна складність у тому, щоб його по-справжньому розкрити.
Діти – це майбутнє. Турбота про них є основним обов’язком батьків.
Олександра Полив’яна, лікар педіатр-неонатолог КП “Перинатальний центр ІІ рівня Полтавської міської ради”