«Невидимі рани війни: ПТСР. Життя до і після»: форум у Полтаві
30 вересня в приміщенні Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка відбувся форум «Невидимі рани війни: ПТСР. Життя до і після».
Він був організований депутатами Верховної Ради України та Полтавської облради за участі представників обласної та районної адміністрацій, профільних експертів, працівників сфери соціального захисту, освіти, медицини, представників громадських організацій, які опікуються роботою з військовими, та ін.
На жаль, із кожним місяцем повномасштабної війни підстав говорити про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) в Україні стає все більше, а кількість громадян, яка стикається з цією проблемою, збільшується щодня.
– Війна зачіпає всіх нас і буде впливати ще роками. Усі ми – у групі ризику. Багато людей, які переживають посттравматичний розлад, можуть навіть не здогадуватися, що він у них є і що це проблема, – сказав народний депутат України Олексій Устенко.
Згідно з опитуванням, проведеним організаторами форуму в червні цього року, найчастіше з ПТСР в нашій державі стикаються люди віком 35-60 років. Водночас більше ніж половина опитаних або взагалі не знає, що таке посттравматичний стресовий розлад, або «десь щось чула», тобто не має чіткого розуміння, що ця проблема існує і що вона собою являє. Через таку необізнаність при спілкуванні з людиною, котра має проблеми з ментальним здоров’ям, навіть в установах, які призначені для надання послуг і де працівники мали б бути в курсі коректного спілкування з ветеранами та іншими громадянами, травмованими через війну, можуть виникати ситуації непорозуміння, конфлікту. Щоб цього не ставалося, потрібно поширювати інформацію щодо ПТСР, комунікувати на всіх рівнях: пояснювати, як він може проявлятися, як можна розв’язати цю проблему, як говорити з тими, хто ще не подолав травму війни, тощо.
– Ми повинні знаходити рішення, як із цим жити, як допомагати людям, котрі мають цей розлад, як адаптувати їх до звичайних умов життя… Після повернення наших захисників із фронту це питання набуде надзвичайно високої актуальності, тому ми маємо готувати рішення та напрацьовувати ідеї вже тепер, – зауважив депутат обласної ради Олег Хардін.
Нинішній форум – один із кроків у цьому напрямку.
– Ми зібралися, щоб отримати певні знання, якими повинні оперувати при спілкуванні з воїнами, ВПО, дітьми, які отримали травматичний досвід, щоб у подальшому надавати гідну допомогу, – зазначив перший заступник голови Полтавської облради Олександр Лемешко.
Такі знання присутнім передавали фахівці у сфері ментального здоров’я, котрі мають не лише ґрунтовну теоретичну підготовку, а й практичний досвід роботи з постраждалими від війни. Це, зокрема, лікар-психіатр, психотерапевт, медичний психолог, практичний психолог, доктор медичних наук, професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Полтавського державного медуніверситету Ганна Васильєва, яка очолює Навчально-науковий центр ментального здоров’я ПДМУ; психолог, соціальний психолог, викладач психологічних дисциплін коледжу ЗУНУ (ЦК правових та психологічних дисциплін), член International association of individual psychology Марта Ковальова; психолог, національний тренер для тренерів та супервізор програми дій для подолання прогалин у сфері психічного здоров’я mhGap (ВООЗ), імплементуючий тренер та супервізор когнітивно-процесуальної терапії в України від UNDP/UNRPP, Quality Assurance Expert for MHPSS services Community Self-Help, NGO (Ukraine), член Асоціації психологічної науки (Вашингтон) та Америкської психологічної асоціації Марта Пивоваренко, а також доктор медичних наук, професор патофізіології, завідувач відділу Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця Національної академії наук України, керівник відділу розвитку та інновації CSD LAB Віктор Досенко.
Останній, зокрема, наголосив, що не всі рани, які може отримати людина під час війни, помітні:
– Може не бути жодної подряпинки, ніяких поранень, але порушена центральна нервова система, психіка. Людина може і не поскаржитися, і не зрозуміти, що з нею, і не звернеться до лікаря, а захворювання буде прогресувати. Для того, щоб це не пропустити, потрібна обізнаність, потрібен спокійний, науковий, політичний погляд на проблему і проведення відповідних заходів, у тому числі просвітницьких.
Чи можна самому запідозрити, виявити проблему, аби вчасно звернутися до фахівця з ментального здоров’я та якомога швидше її розв’язати? Так. За словами Віктора Досенка, для цього кожна людина може час від часу ставити собі всього п’ять простих питань:
– Чи є в мене нічні кошмари?
– Чи виникають у мене думки, які засмучують, при згадуванні про травматичні події? Чи приходять ці думки мимоволі?
– Чи відчуваю я сором, провину за травматичні події, свою участь у них?
– Чи звинувачую я когось у цій травматичній події?
– Чи відчуваю я час від часу відмежованість, відірваність від інших, самотність?
Ці питання треба ставити собі самому. Якщо принаймні на три з них відповідь «Так», це не означає, що виник ПТСР, але це підказка, сигнал, що варто звернутися до фахівця з ментального здоров’я.
На сьогодні в українському суспільстві, щоправда, практика звернень до психологів у разі проблем непоширена. Люди плутають психіатрів і психологів, вважають, що до таких спеціалістів соромно ходити. Але…
– Коли є проблема, про неї потрібно говорити, з нею потрібно боротися, – наголосив народний депутат України. – У нас після Другої світової найбільша війна на території Європи. Усі ми маємо включатися в роботу, щоб максимально допомогти подолати цю проблему, мати в перспективі психологічну лінію, за якою люди могли б отримати консультацію, центри, куди могли б прийти зі своєю проблемою.
В авангарді цього процесу в Полтаві наразі йде ПДМУ. Його ректор Вячеслав Ждан ініціював відкриття тут трьох нових спеціальностей, серед яких – реабілітація та медична психологія. У виші вперше створений Центр ментального здоров’я. Окрім того, у педагогічному університеті оновився факультет психології та соціальної роботи, розповів Олександр Лемешко.
