Яким було суспільство на наших землях чотири з половиною тисячі років тому?

Скотарські соціуми Північного Причорномор’я розвивались протягом двох «бронзових» тисячоліть. Найбільше інформації для розуміння організації цих народів дають могильники.

У похованнях певною мірою «зашифровані» тогочасні соціальні статуси й ранги, «професії», громадські й ґендерні ролі тощо. Про них говорять такі показники:

– масштабність і складність могильної та надмогильної споруди;

– склад, кількість і якість поховального приданого;

–  спосіб поховання небіжчика;

 – наявність чи відсутність додаткових ритуальних дій;

 – деякі інші деталі поховального обряду.

Існує думка, що суспільства «катакомбників» були виразно розшарованими і за своєю структурою нагадували соціуми давньосхідних цивілізацій, наприклад ведійських аріїв.

Так, для «інгульської» людності виділяють 6 соціальних рангів:

– 3 ранги знаті;

– 2 ранги рядового населення (заможне і незаможне);

– неповноправні.

Східнокатакомбне («донецько-донське») ж населення демонструє лише 4 соціальні ранги:

знать;

– 2 ранги рядового населення;

– неповноправні.

З іншого боку, така схема видається надто складною, притаманною державним суспільствам і нехарактерною для пізньопервісних соціумів. Як би там не було, археологічні матеріали дозволяють доволі впевнено говорити про неоднорідність громад скотарів бронзового віку, у складі яких на тлі основної маси пересічних общинників виділялись люди високих соціальних статусів або рангів — вожді, голови общин, військові лідери, служителі культу.

Матеріали курганних некрополів також можуть розкрити певну інформацію щодо демографічних і ґендерних аспектів розвитку давніх скотарів, як-от співвідношення чоловіків і жінок, розподіл соціальних ролей між ними, положення дітей і підлітків тощо. Ці таємниці чекають на своїх дослідників.