Сьогодні тут – заправка, а в давнину – унікальні поховання аріїв. Зрада? Насправді – ніт
У березні 2007 року Полтавська археологічна експедиція вирушила в Гребінку, щоби дослідити та врятувати залишок майже знищеного стародавнього кургану. На цьому місці запланували будівництво АЗС. Це була перша самостійна експедиція молодого археолога В’ячеслав Шерстюк у якості керівника. Йому тоді не було й 25 років.
Експедиція на ділянці на провулку Пирятинському в місті Гребінка вздовж дороги на Пирятин тривала два тижні. Спочатку розкопки засвідчували майже повне руйнування всіх наявних колись поховань у кургані, від якого залишилася лише вершина з рештками тригопункту. І лише коли ковш бульдозера дійшов до глини материка, дослідники натрапили на шість поховань, які збереглися лише завдяки тому, що знаходилися на значній глибині від поверхні. Саме про них ми поступово розповімо вам у нашому новому проєкті
На час огляду ділянки від колись високого кургану залишився повністю незайманим лише невеликий останець: пагорб розмірами 9 х 7,5 метра і висотою близько 4 метри.
Усі шість виявлених поховань повністю збереглися. Вони відносилися до доби ранньої бронзи (катакомбної історико-культурної спільноти) та мали досить цікаві особливості.
Завдяки цим дослідженням, те, що залишилося від насипу, вдалося вивчити. Знахідки матеріальної культури та артефакти були передані до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, а антропологічні рештки наших пращурів ми досі ретельно оберігаємо в лабораторії нашого Центру.
Попри те, що дослідження відбувалися ще 2007 року, ще донедавна ми продовжували лабораторні та наукові дослідження цих комплексів. З результатами ми вас ще познайомимо.
І хоча сьогодні на місці цієї пам’ятки стоїть АЗС, ми завдячуємо «Надежді» тим, що вчинили відповідально: дотрималися закону, організували розкопки, замість того щоб тишком-нишком знести цікаві комплекси.
Ба більше, тепер ми відновлюємо поховання завдяки провідним технологіям сучасності. А це означає, що вже восени ви відвідаєте поховальні камери давніх катакомбників, ніби вони досі на місці й залишилися незайманими часом
