Ви тут:
Віртуальна археологія 

Not яма, make катакомба

Перехід від раннього до середнього бронзового віку в Чорноморсько-Каспійських степах означився релігійно-ідеологічними трансформаціями. Про це дослідники дізналися завдяки … могилам . Якраз у ті часи поховальні культи і практики тутешніх скотарських народів зазнали суттєвих змін. На півдні Східної Європи традиційні могильні ями було замінено конструктивно більш складними катакомбними спорудами.

Катакомба складалась з двох основних елементів – вхідної шахти і поховальної камери. Також мала додаткові конструктивно-оформлювальні деталі – уступи-сходини, пандус, дромос, заслін тощо. Наявність усіх перерахованих елементів більш властива раннім катакомбам.

Катакомба могла функціонувати не лише як одноразова могила, а й передбачала багаторазове використання на кшталт родових або сімейних склепів. Відтак вхідна шахта – це колодязь, який веде до поховальної камери, що представляє собою бокову печерку, іноді затулену кам’яним або дерев’яним заслоном. Після здійснення захоронення камера з небіжчиком і його поховальним супроводом залишалась закритою, а вхідна шахта – засипалась ґрунтом чи камінням. У випадку повторного використання катакомби заповнення вхідної шахти вибиралось, заслон до камери прибирався, і вона була доступною для здійснення всіх поховальних процедур. Підзахоронення могли здійснюватися щонайменше два-три рази.

Існують різні гіпотези стосовно витоків цієї новації. Сам  катакомбний тип могильної споруди, хоча й не є масово поширеним, проте відомий з більш раннього, енеолітичного часу в різних регіонах Євразії – Середземномор’ї, Близькому Сході, Кавказі, Центральній Азії, Балканах, Піренеях, Центральній і навіть у самій Східній Європі. Проте зіставлення катакомб середньої бронзи з усіма цими аналогіями, а також додаткові факти дозволяють обґрунтовано вважати, що катакомбні культури Східної Європи сформувались під впливом, насамперед, культур Кавказького регіону з його мегалітичними традиціями. Катакомбна поховальна споруда, яка замінила ямну, була не запозичена зовні в готовому вигляді, а вироблена в місцевому культурному середовищі під зовнішнім впливом. Науковці називають це стимульованою трансформацією.

У світлі сповідуваних «катакомбниками» релігійних уявлень і культів могила у вигляді катакомби несла якесь особливе змістовне навантаження Але сутність його залишається невідомою. Скоріш за все, вона мала забезпечувати такі універсальні для поховальних обрядів багатьох народів складові, як перенесення небіжчика чи його душі до потойбічного світу або їхнє відродження. Саме тому деякі дослідники ототожнюють камеру катакомби з лоном матері, а заслін до камери – зі цнотливою плівою.

Увесь поховальний супровід: їжа, інструменти🪓, зброя🏹, ритуальні знаряддя, супровідні та жертовні тварини, транспортні засоби тощо – мав своє особливе сакральне навантаження. Глибинні змісти духовної культури дописемних народів приховані від нас і дуже важко піддаються розумінню. Однак ця обставина лише підживлює жагу до пошуку і розкриття таємниць далекого минулого.

Перейти до вмісту