На Полтавщині діє одна з найбільших пасік в країні та будується медовий завод
19 серпня відзначають День пасічника в Україні. Під час війни багато галузей в державі зазнає значних втрат, і бджільництво не виняток. Під обстріли потрапило чимало пасік, завдається екологічна школа довкіллю – бджоли особливо чутливі до негативних впливів, а чимало фахівців-бджолярів були призвані чи пішли добровольцями до ЗСУ.
Ціна на мед в Україні зросла на 25-30%. Якби ціну не супроводжувала інфляція, що впливає на собівартість продукції, цьому можна було б порадіти. А так, це лише компенсує витрати, що зросли. Внаслідок військових дій Україна тимчасово втратила більшу частину територій Запорізької, Херсонської, Харківської, Донецької, майже всю Луганську області, а це не останні регіони з медового врожаю.
Тим важливіші для збереження й розвитку бджолярської галузі успіхи пасічників з Полтавщини. ПСП «Дружба» на Семенівщині розводить українську степову породу бджіл. Із 2017 року це підприємство взяло курс на промислове бджільництво. Тут знаходиться найбільша племінна матко-вивідна бджолина пасіка нашої країни, ряд пасік для медозбору. У 2018 році пасіка ПСП «Дружба» була найбільшою в Україні, досягла кількості 8 тисяч бджолосімей, із них 500 бджолосімей – матковивідна пасіка, щоб розводити цих комах та підтримувати їхній генофонд. У 2018-2019 роках на підприємстві розробили медовий конвеєр – сіяли медові трави, тож усе літо бджоли не сиділи без роботи, постійно збирали мед і нектар. Масово мед викачують раз за сезон, проте потім можуть викачати невелику кількість.
«Хоча було прийняте рішення зменшити об’єми промислової пасіки і частина була розпродана, та вирішено утримувати бджолосімей, щоб підтримати високу врожайність технічних культур ПСП «Дружба». Проте, як і раніше ми дотримуємося усіх європейських вимог щодо вирощування і перероблювання продукції. Співпрацювали із Українським центром меду. Туди поставляли продукцію і там досліджували її. Ми ж довели якість до ГОСТів, європейських вимог. І далі направляли продукцію в Європу по контрактах. Але зараз поставки ведемо лише в Україні: Суми, Київ, Кременчук. Так фірма «Лукас» бере мед гуртом. У нас же вся сертифікована продукція: ми щороку після медозбору зразки здаємо в обласну держпродслужбу. Продукція вищого ґатунку. Ми знаходимось в екологічно чистій зоні», – говорить виконавчий директор Торгового дому «Меди Межиріччя» Костянтин Ємельянов.
Інвестиційний проєкт підприємства «Дружба» – медовий завод, який нині облаштовують. Костянтин Ємельянов, виконавчий директор торгового дому «Меди Межиріччя», розповів, що у майбутньому на медовому заводі планується проводити гомогенізацію – перемішування меду, щоб затримати процес кристалізації (підготовка до європейських стандартів), проте обладнання для цього поки не поставили.
На підприємстві працює фінська автоматична установка Paradise Honey для викачування меду на 200 рамок – найбільша в Україні (подібна є на Київщині на 80 рамок). Викачування триває 20 хвилин, установка робить 180 обертів за хвилину. За зміну виробляють 2 тисячі рамок, це близько 4,5 тонн меду. За сезон у середньому виготовляють 50-80 тонн меду, інколи людям доводиться працювати у кілька змін. Тут же виготовляють крем-мед. Річ у тому, що мед містить кристали цукру, які згодом зацукровуються. У спеціальному апараті кристали меду розтирають, тож він насичується киснем, стає білим, масляним і нагадує згущене молоко. Такий продукт вже ніколи не зацукрується.
«Порід бджіл у світі понад 200. Кожен континент має свої природні породи, або так звані аборигенні. На території України аборигенними є українська степова, карпатська і в північних регіонах України раніше була поліська. Зараз поліської майже немає, через агресивність нею люди не дуже займалися і вона втрачена, роботи з нею закінчилися наприкінці 80-х років. Українська степова порода походить від македонської. Чим вона хороша? Бо місцева, пристосована до тутешніх умов медозбору, враховує безвзяткові періоди та періоди розвитку. Також вона одна з найбільш стійких до хвороб. Вони майже не хворіють. А якщо ще попрацювати у цьому напрямку, зайнятися селекцією, то фактично вони перестають хворіти, у них підвищується стійкість до інфекційних захворювань і кліщів. Зараз ростуть вимоги до меду. Чим менше ми застосовуємо хімії у боротьбі з хворобами, тим чистіший мед отримуємо. Україна зараз взагалі відмовилася від антибіотиків. Бо як тільки з’явилася європейська вимога – відсутність антибіотиків – Україна відмовилася, і мед став набагато чистішим», – розповів науковець Гадяцького філіалу Інституту бджільництва, консультант ПСП «Дружба» Юрій Субота.
Поласувати продукцією із пасік ПСП «Дружба» можна, замовивши продукцію в Інтернеті, також фірмові магазини є в Семенівці та Полтаві. Лінійка продукції «Меди Межиріччя» впевнено здобуває собі прихильників, а бджолярі зі своїм крафтовим продуктом знаходять нових партнерів. Саме завдяки інноваціям, дотриманню стандартів та співпраці з науковцями медовий кластер «Меди Межиріччя» має перспективу й надалі успішно розвиватися.
Фото – Михайло Погрібний