У Полтаві відкрилась виставка до 160-річчя співзасновника Української академії наук Володимира Вернадського

10 березня, напередодні 160-річчя від дня народження Володимира Вернадського, в стінах Полтавського літературно-меморіального музею Володимира Короленка (вул. Короленка, 1) відкрилася тематична виставка «Вкарбований у літопис Полтавщини», присвячена життєдіяльності видатного вченого. В експозиційній залі літературної частини музею представлені рукописи вченого, листи-автографи, прижиттєві видання його наукових праць, матеріали про увічнення пам’яті Володимира Вернадського, спогади про нього. Це спільний проект літературно-меморіального музею та науковців Полтавського краєзнавчого музею імені В.Кричевського, який триватиме протягом місяця. 

Серед пам’ятних та ювілейних дат 2023 року, що відзначаються на державному рівні,  – 160 років із дня народження академіка Володимира Вернадського (12 березня) та 170 років із дня народження письменника-гуманіста Володимира Короленка (27 липня). Видатний науковець зі світовим ім’ям і один із засновників Української академії наук (1918) Володимир Вернадський та письменник і правозахисник Володимир Короленко були троюрідними братами по батьківській лінії. Їхній спільний прадід Яків Короленко мав доньку Катерину – це бабуся Вернадського та сина Опанаса – дід Володимира Короленка. 

Перша зустріч троюрідних братів відбулася у 1877 році в Петербурзі, в редакції газети «Біржовий вказівник», видавцем якої був батько Вернадського Іван Васильович. Двадцятичотирирічний Короленко деякий час працював коректором в друкарні свого родича, але зближення між братами тоді не відбулося. «Він на мене не звертав уваги, – згадував з часом академік, – між нами була 10-річна різниця у віці». Поєднання рідних душ відбувається в Україні, на Полтавщині в роки Першої світової війни. На той час Володимир Короленко вже жив і працював у Полтаві, а влітку, зазвичай, на своїй мальовничій дачі у Хатках поблизу Шишак (нині – с. Покровське Шишацької селищної громади Миргородського району).  Неподалік Шишак на Бутовій горі з 1913 року осіли і Вернадські: спочатку винаймали будиночок, а потім побудували власне помешкання (будинок не зберігся).  

У 1918 році Володимир Вернадський при Полтавському природничо-історичному музеї (нині – Краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) заснував Товариство любителів природи, активними членами якого стали старша донька Володимира Короленка Софія, чоловік меншої Наталії – Костянтин Ляхович та сестра дружини письменника Парасковія Івановська. Всі вони разом із головою сімейства стали для Вернадського його «середовищем» у Полтаві. Вже на  той час перший президент (голова) Української академії наук Володимир Вернадський (1918 – 1921) добре знав і багато разів використовував при потребі як посилання на джерело «Історію мого сучасника» Володимира Короленка. Сам письменник, обраний академіком Академії наук Російської імперії, добровільно відмовився від цього звання у 1902 році, протестуючи проти грубого порушення царською владою інституційної незалежності вищої наукової установи.

Обидва брати, як Вернадський, так і Короленко стали засновниками цілого ряду бібліотек. Вернадський –  фундатор найвідомішої в нашій державі хранительки духовної культури – бібліотеки Української Академії наук, нині – Національна бібліотека України (м. Київ), що носить його ім’я, а Короленко був одним із найактивніших розбудовників Полтавської суспільної бібліотеки, нині – Обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського (м. Полтава).  

Отже, один і той самий українсько-польський рід дав світові двох непересічних особистостей, які стали славою і гордістю України, – це академік Володимир Вернадський і письменник-гуманіст Володимир Короленко.        

Людмила Ольховська

Фото – Віталій Павлов