Туберкульоз: ознаки, симптоми, діагностика та щеплення
За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу. У 1993 році ВООЗ оголосила туберкульоз національним лихом, а 24 березня – Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом.
Близько однієї третини населення світу інфіковано бактерією туберкульозу. Хвороба розвивається лише у невеликої кількості інфікованих людей. До підвищеного ризику розвитку туберкульозу схильні люди з ослабленою імунною системою. Імовірність розвитку активного туберкульозу в людини з ВІЛ приблизно в 26-30 разів вища.
В Україні, згідно з наказом Президента України від 22 березня 2002 року № 290, також встановлено Всеукраїнський день боротьби з захворюванням на туберкульоз, який щорічно відзначається 24 березня.
Ознаки та симптоми туберкульозу, як проявляється туберкульоз
Латентна (прихована) форма туберкульозу
Збудники туберкульозу знаходяться в тілі хворого, проте імунна система попереджує їх розповсюдження. Це означає, що в цієї особи немає симптомів (ознак) туберкульозу і що вона не є заразною. Проте інфекція все ж перебуває в її тілі, а отже, за сприятливих умов може спровокувати хворобу.
Ризиком для активацій мікобактерії туберкульозу є такі стани:
інфікування ВІЛ (СНІД);
тютюнокуріння;
кількісне і/або якісне недоїдання, хронічне недоїдання (мальнутріція);
інфікування на туберкульозну паличку за останні 2 роки;
анормальна будова (Х-подібна) грудної клітини;
ослаблена імунна система;
цукровий діабет;
ниркова недостатність;
вживання наркотиків та алкоголю;
ракові захворювання;
імуносупресорна терапія, наприклад, при пересадці органів;
тривала глюкортикоїдна терапія;
ревматоїдний артрит;
хвороба Крона;
псоріаз;
червоний системний вовчак.
Діагностика туберкульозу
Навіть сьогодні багато країн світу для діагностики туберкульозу використовує традиційний метод мікроскопічного дослідження мазка мокроти. У лабораторних умовах в зразках мокроти з легень хворого під мікроскопом визначають, чи присутня мікобактерія туберкульозу. Проте мікроскопічно можна зафіксувати лише половину випадків туберкульозу, до того ж таким чином не визначається резистентність (стійкість) до антибіотиків.
Щоби діагностувати туберкульоз, проводять такі дослідження:
флюорографія (або рентгенологічне обстеження) грудної клітки;
стандартні та спеціалізовані аналізи крові;
лабораторне дослідження харкотиння пацієнта;
проба Манту (або Пірке, туберкулінодіагностика, tuberculinskin-test, PPD test) – шкірний тест на наявність специфічної імунної відповіді до мікобактерії туберкульозу шляхом внутрішньо шкірного введення туберкуліну.
ВООЗ рекомендує використовувати швидкий молекулярно-генетичний тест Xpert MTB/RIF як початковий діагностичний тест для всіх категорій пацієнтів, а особливо ВІЛ-інфікованих з ознаками туберкульозу та дітей.
Важливим є те, що тест не лише показує наявність збудника туберкульозу, а й визначає його стійкість до антибіотика рифампіцину, що важливо для вибору тактики лікування.
Туберкульоз у дітей
1,1 мільйона дітей віком від 0 до 14 років у світі хворіли на туберкульоз у 2018 році, із них у 230 тисяч дітей туберкульоз поєднувався з ВІЛ. Часто хворіють діти, які мають недостатнє, неповноцінне харчування (мальнутріція). Туберкульоз у дітей важко діагностувати. Переважно в дітей туберкульоз перебігає складно, часті позалегеневі форми прояву хвороби, високий рівень смертності та інвалідизації. Саме тому важливим інструментом для боротьби з туберкульозом є щеплення.
Щеплення від туберкульозу
Захист від туберкульозу забезпечує вакцина БЦЖ (лат. BCG). Вона виготовлена з Mycobacterium bovis і вперше використана 1921 року. Вакцина БЦЖ рекомендована дітям та дорослим до 35 років, які перебувають у групі ризику захворіти на туберкульоз.
Вакцина БЦЖ входить до переліку основних лікарських засобів ВООЗ. В Україні, як і в багатьох інших країнах, де розповсюджений туберкульоз, щеплення вакциною БЦЖ є обов'язковим. Вакцинація проти туберкульозу здійснюється на 3-5 добу після народження дитини (не раніше ніж через 48 годин), недоношених дітей вакцинують при досягненні ваги понад 2500 г, згідно з календарем профілактичних щеплень, затвердженого МОЗ України.
Окрім дітей, вакцинують осіб, що належать до категорії ризику.
Групи ризику:
діти, які проживають на територіях із високим рівнем захворюваності на туберкульоз;
особи, які контактують у сім’ї з хворими на туберкульоз;
особи, які живуть та працюють понад 3 місяці з людьми на території з високим рівнем захворюваності на туберкульоз;
працівники системи охорони здоров’я, які мають контакт із хворими, віком понад 35 років (повинні вакцинуватися, якщо вони не були вакциновані, не мають сліду від вакцини чи відповідних документів. Перед вакцинацією проводять пробу Манту. Щеплення проводять при негативному результаті проби Манту).
Як вберегти друзів та сім’ю від зараження на туберкульозну інфекцію від хворого
Щоб знизити ризик поширення мікобактерії туберкульозу від хворого до здорових людей варто дотримуватися простих, але дуже дієвих порад порад. Хворий не повинен ходити на роботу, до школи чи спати в одній кімнаті з іншими людьми протягом перших кільком тижнів лікування активного туберкульозу.
Хворий має прикривати рот під час кашлю, чихання, розмови. Завжди використовувати серветки, щоб прикривати рот кожного разу, коли сміється, чхає чи кашляє. Збирати використані серветки до мішка, що закривається, та викидати після використання.
Протягом перших трьох тижнів лікування вдягати медичну маску, коли хворий перебуває серед інших людей.
Вентилюйте приміщення.
Туберкульозна паличка поширюється легше в малих закритих приміщеннях, де повітря погано обмінюється. Якщо на вулиці не дуже холодно, відкрийте вікна та використовуйте вентилятор, щоби видути повітря з кімнати назовні.
Туберкульоз – це інфекція, що дуже швидко розвивається та прогресує насамперед в ослабленому організмі з низькою опірністю, слабкою імунною системою. Саме тому важливо пам’ятати про нібито прості поради щодо здорового харчування, фізичної активності та вчасного звертання за допомогою до лікарів. Проте такі «прості» поради можуть врятувати життя та зберегти ваше здоров’я, а у разі своєчасного адекватного лікування туберкульоз практично завжди може бути вилікуваний. Тому будьте здорові, бережіть себе та ваших близьких.
Антоніна Мамка, заступник директора з медичного обслуговування, лікар загальної практики-сімейний лікар Білицької амбулаторії ЗПСМ КНП “Центр ПМСД Білицької
селищної ради”
