Іоанна Предтечі: народні прикмети на 9 березня
За релігійним календарем віряни шанують знайдення голови Іоанна Предтечі. Пророк Іоанн був тим, хто останній перед народженням Ісуса проголосив Його пришестя на землю і хрестив Спасителя в водах Йордану, а також засвідчив явище Пресвятої Трійці в день Хрещення.
Іоанн народився в сім’ї літньої пари – Захарії та Єлисавети. Про його появу на світ сповістив архангел Гавриїл, сказавши: “Багато хто народженню його зрадіють, бо він буде великий перед Господом”. Святий народився на півроку раніше Ісуса і вижив під час побиття немовлят – мати сховалася з ним в пустелі. Там і провів він свої перші 30 років життя. Носив простий грубий одяг з верблюжої вовни, їв дикий мед. У віці 28-30 років почав проповідувати про швидке пришестя Месії. Іоанн Предтеча хрестив у річці Йордан багатьох іудеїв, а також Ісуса. Під час хрещення на Христа зійшов Святий дух у вигляді голуба. Після цього Іоанн Хреститель проповідував і далі, але його схопили і кинули до в’язниці за наказом правителя Ірода Антипа. Іоанн викрив правителя в тому, що той відняв у брата дружину і одружився з нею. Предтечу стратили, відрубавши йому голову. Тіло святого поховали його учні, а про смерть повідомили Ісуса.
Існує три перекази про чудесне явище відсіченої голови святого віруючим: перше набуття відбулося в IV столітті, друге – в V столітті, третє – в IX столітті. 9 березня святкують перше і друге здобуття. Згідно з переказами, дружина царя Ірода Філіпа I не дозволила поховати голову святого разом з тілом. Тому служниця таємно винесла її в глечику і поховала на Оливковій горі в Єрусалимі. Коли на цьому місці почали будувати церкву, то виявили мощі пророка і сховали їх у храмі, який пізніше зруйнувався. Другий раз главу Іоанна знайшли двоє ченців-паломників – Хреститель з’явився їм і вказав на місце, де потрібно шукати. Ченці передали голову гончарю, що зустрівся їм, і той все життя дбайливо зберігав голову, а перед смертю помістив мощі в посудину і передав сестрі. Потім главу Іоанна знайшли в печері біля міста Емесси і переправили її до Константинополя.
Іменини відзначають Іван, Іларіон, Софрон, Грегорі, Катерина та Франческа.
У народному календарі ця дата отримала такі назви: Набуття або Іванів день. У цей день молилися святому Іоанну про позбавлення від головного болю, а також просили здоров’я і гарного врожаю. Сьогодні можна займатися звичайними запланованими справами, але уникати перевтоми, намагатися уникати конфліктів. Також вважалося, що в цей день птахи починають вити гнізда, тому на деревах розвішували годівниці з зерном або шпаківні.
Сьогодні не можна прати, щоб не відвадити достаток від дому. Не можна рубати дерева – до нещастя, і палити багаття – до розладу в сім’ї, а також забороняється брати в руки що-небудь гостре, навіть ніж або ножиці. Хліб за традицією в цей день розламували руками. У цей день заборонялося їсти круглі червоні овочі і фрукти – вони є символом свята. Не можна пити алкоголь і лихословити, співати і танцювати.
Вважається, що побачити сьогодні перших шпаків, жайворонків або лелек, які прилетіли – добрий знак. Приліт птахів обіцяє хороший врожай хліба. Почути стукіт дятла – до пізньої весни. Якщо птахи в’ють гнізда на сонячній стороні будинків, літо буде холодним; якщо на тіньовій – жарким. Якщо подув теплий вітерець, літо буде теплим і дощовим. Якщо на Набуття лежить сніг, то й у квітні йому лежати. Роги у місяці круті і яскраві – до морозу. Якщо на Набуття випав сніг, то великодній тиждень буде холодним. Якщо йде дощ, то і на Великдень дощитиме, а ось теплий і сонячний день обіцяє хорошу погоду протягом Святого тижня. Зяблик заспівав, або зозуля ввечері кує – до холоду і негоди. Якщо по весні деркач крикне раніше перепела, то все літо коні худі будуть. Якщо ж перепел раніше деркача крикне, коні будуть ситі. Синиця співає – до тепла. Глухарі в непогожий ранок прилетіли токувати – до потепління. Кури рано сідають на сідало, а гусак на одній нозі стоїть – до морозу. Качки та гуси дзьоби під крило ховають – до холодів. У птахів пір’я настовбурчене – до негоди.
Цей день в історії:
1810 — народився Олексій Савич, український астроном і геодезист;
1814 — народився Тарас Шевченко, український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч;
1886 — народився Георгій Нарбут, український художник, графік, творець державної символіки УНР, перших українських грошових знаків і поштових марок;
1908 — народився Тарас Бульба-Боровець, діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА “Поліська Січ”;
1934 — у Києві засноване видавництво “Веселка”.
