Ви тут:
Медицина Прес-релізи Суспільство 

19 березня – Міжнародний тиждень здоров’я підлітків

Сексуальні стосунки є важливою частиною нашого життя. Підлітки мають сексуальні стосунки без сталих взаємовідносин із партнером. Випадкові статеві стосунки асоціюються з ризиком передачі різних захворювань. Через відсутність інформації підлітки вважають, що небезпека зараження під час випадкового статевого акту є несуттєвою. Реальне життя свідчить, що необхідно думати про безпеку до, а не після статевого контакту.

Вступаючи в сексуальні стосунки, підлітки не усвідомлюють наслідків, та не здатні нести за них відповідальність. Ранній початок сексуального життя, часта зміна партнерів, сексуальні стосунки під впливом психоактивних речовин є причинами ранньої вагітності та зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Як результат – в Україні один з найвищих показників підліткової вагітності в Європі.

Гонорея – найбільш поширене захворювання з цієї групи. Збудник гонореї – гонокок. Зараження відбувається статевим шляхом, нестатевий шлях зараження доволі рідкісний, в основному страждають діти. Знайте! Зараження гонококом може відбутися через інфіковані предмети: спільну постіль, білизну, рушник, мочалку, зубну щітку, посуд, спільно викурену сигарету. Гонорею останнім часом вчені називають супер інфекцією, адже вона все тяжче піддається лікуванню та у більшості випадків протікає безсимптомно. При гонореї спостерігаються гнійні виділення та лихоманка, хвороба часто розповсюджується на сечові шляхи та стає причиною хвороби нирок.

Симптоми гонореї починають проявлятися вже на третій день після зараження, хоча інкубаційний період може тривати до 2 тижнів. Якщо протягом перших півтора-двох місяців не виявити гонорею і не призначити правильне лікування, вона може перейти в хронічну форму. Хронічна гонорея вражає суглоби, шкіру, очі, внутрішні органи, настає безпліддя. Ознаками хвороби можуть бути болі внизу живота, гнійні виділення, часті позиви на сечовиділення. Іноді гонокок інфікує очі. Частіше це відбувається, коли очі труть не вимитими після туалету. Імунітет при гонореї не виробляється, тому можливі повторні зараження.

Сифіліс – це дуже важке хронічне захворювання, здатне вражати всі органи і системи організму людини, передається переважно статевим шляхом. Про те заразитися сифілісом можна і при поцілунках, при користуванні спільним із хворим посудом, білизною, одним ліжком, тощо. При вродженому сифілісі зараження відбувається ще в утробі матері через плаценту. Джерело зараження – хвора на сифіліс людина, особливо в період коли є активні прояви свіжого сифілісу на шкірі та слизових оболонках. Головне – розпізнати сифіліс на початку захворювання, інфікована людина ще не дуже небезпечна.

Від моменту зараження до першого прояву захворювання проходить від 3 до 5 тижнів. У місці проникнення збудника (частіше – на статевих органах, губах чи шкірі) з’являється виразка. Якщо не звертатися до лікаря і не лікуватися, то через 3-4 тижні виразка загоюється, а ще через місяць починається другий період розвитку хвороби. Він характеризується періодичними рясними висипанням на шкірі тривалістю 2-3 місяці. При самолікуванні або при відсутності лікування сифілісу на 3-4 році хвороби настає третій період розвитку хвороби. За відсутності лікування він триває решту життя хворого. У цей час може вражатися будь-який орган, проте найчастіше це шкіра, слизові оболонки та кістки. Лікування сифілісу повинно проводитися лікарем- спеціалістом і починатися якомога раніше. Сучасні методи лікування дозволяють вилікувати його.

Трихомоніаз Збудники – мікроскопічні одноклітинні мікроорганізми. Зараження трихомонадами відбувається, як правило, статевим шляхом. І лише у виняткових випадках – не статевим – через предмети, якими користувалася хвора людина. У вологому середовищі (рушник, губка) збудник зберігає свою життєздатність протягом 1-2 годин. Для трихомоніазу характерний пінистий характер виділень з піхви, зеленуватого кольору та неприємного запаху, що супроводжується свербінням та печінням в ділянці статевих органів.
Перші ознаки з’являються через 3-11 діб після зараження. У чоловіків можуть бути виділення із сечовипускального каналу. Іноді – свербіння, різь, неприємні відчуття в області сечівника. У жінок виникає відчуття печії в області піхви, зовнішніх статевих органів, з’являються рідинні пінисті виділення зі статевих органів. Несвоєчасне звернення до лікаря сприяє переходу гострого трихомоніазу в хронічну форму.

Хламідіоз. Збудник – хламідія . Шлях зараження переважно статевий, але іноді заразитись можна і побутовим шляхом, через предмети особистої гігієни: білизну, рушник тощо. Захворювання проявляється через 1-4 тижні після інфікування. При хламідіозі виділення також мають специфічний вигляд та запах. Найчастіше окрім статевих органів хламідіоз вражає очі та суглоби, викликає спайкові процеси в маткових трубах, що призводить до безпліддя.

Наслідки захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ)
Таких наслідків чимало:
– розвиток запальних процесів статевих органів, що можуть викликати порушення сексуальної функції як у чоловіків, так і у жінок;
– безпліддя, яке настає у 20-40% чоловіків та 55-85% жінок із невилікуваними ЗПСШ;
– серйозні ускладнення під час вагітності, народження хворих дітей;
– позаматкова вагітність;
– збільшений ризик раку шийки матки;
– підвищений ризик зараження ВІЛ/СНІДом та вірусним гепатитом В,С.
Прояви, які характерні для ЗПСШ:
– незвичні виділення із статевих органів;
– часте болюче сечовипускання;
– печія при сечовипусканні;
– болі в області живота чи у паху, підвищення температури тіла;
– почервоніння, виразки чи бородавки в області статевих органів;
– свербіння в області статевих органів;
– запалення лімфовузлів в паху.

Профілактика ЗПСШ
Кожен сотий громадянин України у віці від 15 до 49 років інфікований ВІЛ. Це один із найвищих показників серед країн регіону. Для надання медичної допомоги хворим на ВІЛ- інфекцію створена мережа спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів.
Методи профілактики: контрацепція, обмеження сексуальних стосунків та обов’язкове обстеження обох партнерів.
Враховуючи, що деякі ЗПСШ передаються не тільки статевим, а й побутовим шляхом, слід дотримуватися чітких правил особистої гігієни: не користуватися чужою білизною, рушником, губкою, зубною щіткою, бритвою.
Спроби самостійно лікувати венеричні хвороби, зокрема сифіліс, дуже небезпечні. Адже сифіліс передається нащадкам і часто буває причиною вроджених вад.
Не допускайте безладного статевого життя та позашлюбних контактів. Головним важелем у попередженні поширення інфекцій є дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої поведінки та профілактичні огляди. Похід до гінеколога має бути позитивним процесом, тому мегаважливо знайти саме того спеціаліста, з яким буде комфортно говорити на інтимні теми та проводити дослідження.

Діана Дервіш, лікар-гінеколог дитячого та підліткового віку КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» ДПВ № 3

Перейти до вмісту