Музей української діаспори презентував онлайн-виставку до ювілею Василя Кричевського

150 років тому, народився Василь Григорович Кричевський (1873, Ворожба – 1952, Каракас) – відомий український мистець, архітектор, художник, колекціонер.

З цієї нагоди для вшанування пам‘яті великого українця Музей української діаспори (Київ) розпочав публікації в рамках проєкту «Василь Кричевський. 150. Ювілейна онлайн-виставка».

Василь Кричевський розпочав свою творчу кар’єру як архітектор на Харківщині. 1917 року разом зі своїм братом Федором та кількома іншими представниками культурно-мистецької еліти початку ХХ століття заснував Українську Академію Мистецтв, ставши її першим ректором.

Василь Григорович – автор Держаного герба України. Також свого часу він створив проекти державних печаток і паперових банкнот для уряду УНР.

Йому судилося стати засновником українського національного модерну, адже саме Кричевський у 1903-1908 роках спроектував Будинок Полтавського земства, де зумів поєднати риси світового стилю модерн та українських народних традицій.

Поміж іншого, у 1920-х роках він працював на українських кіностудіях над оформленням кількох фільмів, зокрема “Звенигора” та “Сорочинський ярмарок”, а також був затятим колекціонером.

Онлайн-виставка Музею української діаспори презентує унікальні роботи, створені Василем Кричевським. Насамперед це Орнаментальна композиція для текстилю (1933. Папір, акварель, олівець. 26х18,5) з колекції Полтавського краєзнавчого музею.

У своїй творчості Василь Кричевський значну увагу приділяв дослідженню й розробці рослинних і геометричних орнаментів. Художник активно використовував орнаментику в архітектурному оздобленні будівель, інтер’єрів, книжковій і станкові графіці, творах ужиткового мистецтва, зокрема власних композиціях для текстилю та ескізах до килимів. На початку 1910-х років він навіть захопився ідеєю видати книгу «Походження українського орнаменту», проте 1918 року її рукопис згорів разом із будинком Михайла Грушевського, де на той час мешкав художник. Сьогодні численні ескізи орнаментальних композицій Кричевського зберігаються в музейних колекціях.

Також представлений Будинок Полтавського губернського земства (Ескіз. 1903. Калька на папері, кольорові олівці. 13,2х17. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського).

У 1902 році Василь Кричевський взяв участь у конкурсі на проект Будинку полтавського губернського земства. Молодий архітектор представив креслення, де поєднав тенденції світового стилю модерн та українські національні мотиви. Комісія присудила мистцеві першу премію. Будівництво Полтавського земства тривало з 1903 по 1908 роки. До оздоблення будівлі були залучені відомі українські художники, серед яких Опанас Сластіон, Сергій Васильківський, Микола Самокиш. 14 жовтня 1908 року, на свято Покрови, відбулося урочисте освячення Земства. Цією будівлею Кричевський започаткував новий архітектурний стиль – український національний модерн.

Цікаве зображення, яке має назву «Київський художній інститут. Вид із сусіднього яру» (1942. Папір, олівець, акварель. 31,7х43,5. Музей мистецької родини Кричевських).

За ініціативи когорти видатних діячів української культури, серед яких був і Василь Кричевський, 22 листопада 1917 року в Києві було створено Українську Академію Мистецтв. Спершу саме Василю Григоровичу запропонували стати її першим ректором, натомість він відмовився й поступився цією посадою братові Федору, а сам сконцентрувався на викладацькій діяльності, очоливши майстерню українського будівництва і народного мистецтва. Мистець викладав на малярському факультеті з перервами у 1919, 1921, 1922-1941 роках. Однією з кращих його учениць була художниця Людмила Морозова, яка в період Другої світової війни стала емігранткою, як і її вчитель.

Представлений на виставці також Будинок Галагана (1952. Папір, акварель, олівець. 22,5х37,5. Музей української діаспори).

Значний вплив на формування архітектурного смаку Василя Кричевського справив будинок українського громадського діяча й мецената Григорія Галагана, зведений у селі Лебединці за проектом Євгена Червінського в 1854 році. Під час своєї першої етнографічної експедиції Чернігівщиною та Полтавщиною Кричевський виконав чимало замальовок і обмірів вподобаного будинку. В його основі лежали адаптовані до тодішніх вимог взірці української традиційної народної архітектури. Згодом ці особливості стали одними з ключових у формуванні нового архітектурного стилю – українського національного модерну, започаткованого Василем Григоровичем у 1903 році.

1943 року Василь Григорович емігрував. Певний час він жив у Венесуелі, де продовжував писати картини, по пам’яті зображуючи Україну, а також допомагав молодим українським художникам-емігрантам організовувати виставки. Похований же Василь Григорович на українському цвинтарі Св. Андрія в місті Бавнд-Брук (штат Нью-Йорк, США).

Матеріал підготовлено за сприяння Музею української діаспори