Дорожні карти та Методологія ліквідації сміттєзвалищ: чотири громади Полтавщини вже мають такі розробки

Деталізовану інформацію про стан сміттєзвалищ та рекомендації щодо їхньої ліквідації і рекультивації минулого тижня отримали чотири територіальні громади Пирятинського підкластеру Полтавщини: Пирятинська, Новооржицька, Чорнухинська та Гребінківська.

З весни минулого року громадська організація «Інститут розвитку територіальних громад Полтавщини» разом із залученими експертами — науковцями та практиками, у тісній взаємодії з керівництвом Пирятинської, Новооржицької, Чорнухинської та Гребінківської громад розпочали реалізацію проєкту «Розробка Дорожньої карти та Методології ліквідації сміттєзвалищ у Пирятинському підкластері Полтавської області» в межах Глобального проєкту «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля», що впроваджується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ).

• Ми стартували на початку 2022-го року, і це було логічним продовженням роботи нашої громадської організації, яка зосереджена на підтримці європейського поступу в розвитку територіальних громад області. Досі ми приділяли більше уваги організації навчань для представників громад, розробці стратегічних документів. Даний же проєкт став можливістю сфокусувати зусилля в одному, але дуже важливому напрямку — екологічному благополуччі регіону, — розповіла Ірина Дудка, голова правління ГО «Інститут розвитку територіальних громад Полтавщини».
  

Загальна назва документів, що презентували в Пирятині — «Розробка Дорожньої карти та Методології ліквідації сміттєзвалищ». Там є дані польових досліджень кожного звалища підкластера та технічно-фінансове обґрунтування дій щодо ліквідації/рекультивації.

• Війна не просто ускладнила нашу роботу, — говорить Юрій Заліський, керівник проєкту «Розробка Дорожньої карти та Методології ліквідації сміттєзвалищ у Пирятинському підкластері Полтавської області». — Завдання проєкту були адаптовані під реальні умови, адже ми намагалися максимально ефективно використати наявні фінансові ресурси і зосередили увагу на першочергових потребах пілотних громад. Ми звернулися до грантодавця з пропозицією перерозподілити кошти таким чином, щоб профінансувати наявні запити й дуже вдячні керівництву Глобального проєкту «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля», в особі пана Тараса Журавля, Німецькому товариству міжнародного співробітництва (GIZ), які оперативно відреагували на наші звернення та дозволили змінити ряд завдань. Таким чином було закуплено більше 120 контейнерів для сміття та 5 глибинних насосів. На даний час планується ще кілька важливих закупівель для підприємства КП «Екосервіс 2022», створеного для обслуговування територіальних громад Пирятинського підкластеру.

МАСШТАБНІ ЗАВДАННЯ

В Україні до 2034 року мають з’явитися 207 заводів з оброблення побутових відходів, 150 станцій компостування біовідходів, 4 заводи з оброблення небезпечних відходів, 27 сучасних полігонів. Принаймні саме таку всеукраїнську інфраструктуру передбачає Дорожня карта реформ управління відходами. Її наприкінці минулого року презентувало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. У цьому документі зазначається, що для створення запланованої інфраструктури потрібно 7 млрд 370 млн євро. А вартість одного більш-менш потужного підприємства з перероблення сміття, або мовою законодавства — об’єкта перероблення, становить кілька мільйонів євро.

Навіть до війни такі витрати були не під силу виконати самостійно ні місцевим, ні навіть обласному та державному бюджетам. Отож, надія покладалася на бізнес інвестиції. Зрештою, це цілком можливо при залученні зовнішніх інвестицій. І, за словами експертів, приїжджали й до нас, на Полтавщину, іноземні інвестори, пропонували й обговорювали варіанти власних інвестицій у перевірені часом сучасні технології з переробки відходів. Головним проханням та вимогою до українських партнерів було: організуйте облік ресурсів (відходів), визначте їхню морфологію (склад) та організуйте логістику транспортування відходів до об’єктів їх оброблення.

Наразі відповіді на ці запитання вже можна знайти в розробках дорожніх карт і методології ліквідації сміттєзвалищ, що отримали чотири громади Пирятинського підкластеру. Власне ці розробки складаються із двох частин.

Перша — це звіт із чіткими даними місць розташування всіх звалищ побутових відходів, розміщених на територіях громад, та з характеристикою їхнього експлуатаційного стану й показниками екологічної безпеки, зокрема, з результатами проведених досліджень стану ґрунтів, підземних та поверхневих вод на територіях розташування окремих сміттєзвалищ.

Друга частина — аналітичний звіт із розробки підходів, пропозицій та рекомендацій щодо ліквідації/рекультивації несанкціонованих (стихійних) сміттєзвалищ у територіальних громадах та рекомендацій заходів, необхідних для можливості залишити в експлуатації окремі звалища побутових відходів для їхньої подальшої, хоч і тимчасової, експлуатації.

На першому етапі, весною і влітку минулого року, на кожне звалище виїжджала команда. Усі 96 звалищ були вивчені, зроблені заміри, визначили навантаження кожного з них, їхні рельєфи, особливості навколишніх територій. Здійснили експрес оцінку морфології (складу) сміття, відібрали проби ґрунту. Була проведена величезна та потужна робота.

На жаль, її висновки невтішні — понад 90 % звалищ не відповідають технологічним, екологічним та санітарним нормам. Шкідливі речовини від відходів уже глибоко проникли в ґрунт, причому не тільки безпосередньо під звалищами, а й на навколишні землі, зокрема на сільгоспугіддя.

• Ми були дуже здивовані, коли наші дослідження довели, що навіть на малесеньких сміттєзвалищах, де здавалось навантаження невелике, є доволі стабільні перевищення наявності важких металів у ґрунтах», — розповіла кандидатка технічних наук Національного університету імені Юрія Кондратюка, екологиня, експерт проєкту GIZ Оксана Ілляш.

Експедиційні обстеження територій громад довели й те, що офіційні цифри кількості звалищ були меншими ніж реальні: більшість звалищ є несанкціонованими (стихійними) сміттєзвалищами.

• Це побутові відходи. Вони постійно накопичувалися, їх ніхто й ніколи не підраховував. — говорить заступник Новооржицького селищного голови Володимир Недбайло. — І ми, фактично, боролися із тим, що раптом виникало. Побачили, що там десь сміття викинули — усі сили кинули, прибрали. Робили тільки звіти, що ми прибрали 5 несанкціонованих звалищ, або 10. І цим гордилися. Участь у проєкті GIZ допомагає нам більш системно наводити лад зі сміттям, привчати людей не смітити.

Нині, коли експерти встановили точні координати та розміри практично всіх звалищ, вони радять спочатку замість кількох десятків нинішніх, на території конкретної громади, залишити одне-два місця для збору відходів, які б найбільше відповідали законодавчим нормам.

Як це краще зробити — детально описано в другій частині звіту проєкту «Розробка Дорожньої карти та Методології ліквідації сміттєзвалищ у Пирятинському підкластері Полтавської області». Там вказані орієнтовні дати ліквідації. Перший етап має завершитися до 2025 року, а другий — до 2027.

Автори звіту пропонують здійснювати зменшення кількості сміттєзвалищ протягом кількох років, згідно з послідовними стадіями, кожна з яких передбачає застосування конкретних методів. У документі прописано практично все — технології, технічне обладнання, фінансові та інші витрати.

Звіт пропонує кілька можливих методів ліквідації/рекультивації сміттєзвалищ: переміщення відходів, локалізація забруднення, ліквідація звалища із розділенням маси відходів, консервація із застосуванням розчину бішофіту, ліквідація звалища з облаштуванням котловану «на місці».

На думку експертів проєкту з усіх цих методів для громад Пирятинського підкластеру пріоритетними є переміщення відходів та ліквідація звалища із розділенням маси відходів.

Кожне звалище ідентифіковане за категоріями, отримало свою дорожню карту. Це стосується і тих, які ще можуть функціонувати певний час, і тих, які вже мають пройти процес ліквідації. Ліквідація передбачає обов’язкове очищення відповідної земельної ділянки, її відновлення (рекультивацію) та за необхідності зміну її цільового призначення.

• Як це зробити в законний спосіб та за якою послідовністю — поки що в цьому є певна проблема через відсутність чітко написаного порядку дій та зафіксованого у законодавстві.– говорить Оксана Ілляш. –Тому експерти проєкту GIZ, враховуючи зарубіжний досвід та діючі на сьогодні законодавчі вимоги щодо закриття (рекультивації) полігонів побутових відходів, підготували рекомендації з методологією та поетапністю того, як можна в законний спосіб діяти в теперішніх умовах.

ЩО ПЛАНУЄТЬСЯ

У червні нинішнього року набуває чинності Закон України «Про управління відходами». У ньому термін «сміттєзвалища» зустрічається лише один раз і тільки в контексті їхньої ліквідації. Натомість цей документ визначає полігони єдиними об’єктами захоронення відходів.

Полігони — це доволі складні технічні споруди, які мають будувати за обов’язковими спеціальними технологіями та обладнувати строго визначними засобами захисту. Згідно з урядовою Дорожньою картою реформ управління відходами, до 2034 року в Україні мають закрити та рекультивувати всі полігони, які не відповідатимуть встановленим вимогам.

Серед рекомендацій звіту проєкту GIZ щодо подальшого статусу певного сміттєзвалища − експлуатація з можливістю реконструкції в полігон твердих побутових відходів (ТПВ).

• Ми самостійно не можемо фінансувати будівництво полігону. Наша громада не така велика для того, щоб максимально забезпечити роботу такого полігону. Тому ми вважаємо, що в співпраці з іншими територіальними громадами, нашими сусідами, це питання буде вирішено, − сказав заступник Чорнухинського селищного голови Микола Турчин.
  

У звіті GIZ рекомендується чотирьом громадам у перспективі звозити відходи на один загальний полігон на території Пирятинської громади. Як варіант, поряд буде збудований комплекс із сортування та перероблення відходів.

• Основне бажання — це звісно зменшити навантаження на сміттєзвалища. Тобто, щоб туди звозили лише ті відходи, які не потребують сортування і перероблення. — сказав заступник Пирятинського міського голови Михайло Мельниченко. — Коштом проєкту GIZ у нас уже придбано автомобіль, сортувальні лінії та преси для підприємства «Екосервіс-2022», яке спільно створили наші чотири громади. Найближчим часом ми очікуємо на чергову матеріально-технічну допомогу.

Пирятинське міське звалище побутових відходів розташоване на колишньому глиняному кар’єрі, тобто має природну основу, що затримує проникнення шкідливих речовин глибоко в ґрунт. До того ж у Пирятині є потужне комунальне підприємство, яке на 90 % охоплює населені пункти громади централізованим збором і вивезенням сміття на міське звалище.

Остаточні рішення щодо спільного полігону, інших форм співпраці за мешканцями та депутатами рад Пирятинської, Новооржицької, Гребінківської та Чорнухинської територіальних громад. Між ними вже налагоджена тісна міжмуніципальна співпраця.

• Заходи з управління відходами поодинці, визначені GIZ, це дуже велике фінансове навантаження. — сказав перший заступник Гребінківського міського голови Володимир Зінченко. — Розв’язувати це питання з іншими громадами набагато дешевше. Це головне, але і найголовніше — ми співпрацюємо у цьому проєкті з експертами, які є науковцями й практиками.

Міжмуніципальна співпраця тільки підсилює привабливість чотирьох громад, адже інвестори звертають увагу на масштаб і досвід — так вважає технічний радник Глобального проєкту «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля» у Полтавській області Петро Перетятько.

• Уся робота наших експертів була направлена на те, щоб підготувати громади для подальших кроків. — сказав Петро Перетятько. — Це залучення інвесторів, можливість вигравати грантові кошти, конкурси на спільне фінансування з фондів і бюджетів різних рівнів. Все це допомагатиме громадам підкластеру бути у більш вигідній ситуації порівняно з іншими громадами.

ДОВІДКОВО

Полтавщина — єдина область в Україні, яка бере участь у глобальному проєкті «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля». Його впроваджує Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Крім України, проєкт працює в Індії, Єгипті, Йорданії.

У межах цього глобального проєкту громадська організація «Інститут розвитку територіальних громад Полтавщини» здійснює проєкт «Розробка Дорожньої карти та Методології ліквідації сміттєзвалищ у Пирятинському підкластері Полтавської області».

GIZ з 2015 року здійснює на Полтавщині програми поводження з твердими побутовими відходами.