Ви тут:
Суспільство 

Філософ-гуманіст, письменник, просвітник та педагог: З грудня відзначають 300-ліття Григорія Сковороди

У суботу, З грудня, в Україні на державному рівні відзначають 300-ліття Григорія Сковороди.

Життя великого українського мислителя — блискучий приклад гармонії власних філософських поглядів та обраної життєвої поведінки. Світоглядні позиції мислителя втілилися у найвідоміших його філософських концептах — про “трисонячну єдність”, “сродну працю” і “філософію мудрого серця”. До його праць зверталися прийдешні покоління, звертаємося ми сьогодні і звертатимуться покоління майбутні, адже саме Сковорода, як справжній народний учитель, допомагає нам краще пізнати цей світ, видимий і невидимий.

До 300-літнього ювілею українського пророка і духовного наставника Педагогічний музей України підготував факти про його життя і творчість, зазначили у Комітеті гуманітарної та інформаційної політики.

Григорій Сковорода — багатогранна постать.

Сковорода-студент

Початкову освіту здобув у дяківській школі в рідному сотенному містечку Чорнухи на Полтавщині. Далі було навчання в Києво-Могилянській академії. Улюбленими дисциплінами Сковороди-студента в академії були музика та поезія. Їх він опанував досконало.

Мандруючи країнами Європи у пошуках нових знань, слухав лекції в університетах Будапешта, Відня, Братислави, Галле. Досконало опанував польську, німецьку, італійську, французьку, грецьку та латинську мови.

Сковорода-музикант

З раннього дитинства грав на сопілці, навчившись імітувати голоси птахів. В юні роки. завдяки гарному голосу й ідеальному музикальному слуху, співав головну партію у церковному хорі, а під час навчання у Києво-Могилянської академії грав в академічному оркестрі.

Музика була для Сковороди найулюбленішим заняттям і супроводжувала все його життя. Вмів досконало грати на скрипці, органі, флейті, бандурі й гуслях, сам писав тексти пісень і виконував їх, акомпануючи собі на якомусь з інструментів.

Сковорода-педагог

Григорій Сковорода багато вчителював.

З 1751 р. викладав поетику у Переяславському колегіумі. Сам уклав підручник до курсу поетики, який називався «Разсужденіе о поезіи и руководство к искуству оной».

Працював також приватним учителем. Викладав грецьку мову, поетику та катехизис в Харківському колегіумі, розробив власну систему оцінювання, в якій рівень знань учня позначав словесними виразами.

Головний педагогічний принцип Сковороди — розвиток природних здібностей людини. Філософ наголошував, що кожна дитина має закладені творчі сили, і завдання педагога полягає в тому, щоб ці здібності розпізнати й розвинути.

Сковорода – філософ-мандрівник

Майже все його життя пройшло в мандрах. В юнацькі три роки поспіль подорожував Західною Європою у пошуках нових знань. Відвідав Угорщину, Словаччину, Італію, Австрію, Німеччину та Чехію. Мандруючи Україною, Григорій Сковорода вчив дітей грамоти і музики, а для дорослих співав свої філософські пісні. За його знання, філософські ідеї та погляди на соціальний устрій вченого називали «народним філософом», «мандрівним університетом» або «мандрівною академією».

Сковорода — батько української байки

Сковороду варто вважати за «батька» української байки, оскільки саме він уперше потрактував її як самостійний літературний жанр філософського ґатунку. Байка для Сковороди — це розумна забавка, така собі картинка, «зверху смішна, але всередині чудова» (Леонід Ушкалов).

Помер Григорій Сковорода 9 листопада 1794 року в селі Іванівка (нині Сковородинівка) на Харківщині. За переказами, Сковорода передбачив свою смерть: незадовго до неї повідомив друзям, де хотів би бути похованим, а також попросив зробити на своїй могилі напис: «Світ ловив мене, але не спіймав».

Фото: spadok

Система Orphus Поделиться на fb