Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Полтавці вшанували пам’ять жертв голодомору-геноциду

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв  Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

26 листопада у Полтаві громадська організація «Рух Ветеранів Полтавщини», громадська спілка «БАЗУКА», полтавське духовенство ПЦУ за участю Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та патріотичних містян організували меморіальний захід з вшанування пам’ять жертв Голодоморів біля однойменного Меморіалу у сквері на перехресті вулиць Європейської, Панаса Мирного та Кагамлика. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

Серед ініціаторів і організаторів спорудження цього міні-меморіалу були ті, хто захищали Україну і зі зброєю в руках відстоювали культурно-історичну спадщину. Це і депутат міської ради, воїн ЗСУ Юліан Матвійчук, і Віталій та Олександр Сорокові, співзасновники Руху ветеранів російсько-української війни на Полтавщині.

“Голодомори 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років – геноцид, який кривава Москва продовжує в наші дні. Щоб перемогти – ми повинні бути сильними, викинути з свого життя та своєї голови все російське лайно, пам’ятати нашу історію та правильно виховувати наших дітей! Країна-терорист руйнує ракетами інфраструктуру, вбиває цивільних людей в супермаркетах та власних оселях, прагне стерти з лиця землі наш народ. Тоді, 89 років тому, і зараз злочини Кремля стали можливі через те, що ми були слабкі. Будували дороги замість ракет, слухали рашистську музику і берегли пам’ятники ненависникам і катам українців, замовчували власну історію та забували своїх Героїв”, – звучало у виступах воїнів ЗСУ Тараса Лелюка та Віталія Сорокового.

Після хвилини мовчання в пам’ять про мільйони українців, закатованих голодом, вони закликали до боротьби з ворогами на усіх фронтах – воєнному, культурному, історичному та духовному.

Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар акцентував на тому, що внаслідок окупації російсько-комуністичним режимом Української Народної Республіки значна частина України на початку 1920-х років опинилась у складі СРСР. Голодомор – прямий наслідок втрати державності, а ще це була дикунська московська технологія придушення визвольного руху за незалежність. У Москві вдалися до вбивства голодом, аби знищити українців як націю, що могла поставити питання про відновлення незалежної держави. У 20-х роках, 1930 і 1932 роках Україною прокотилася масштабна хвиля масових протестів і збройних виступів проти насильної колективізації селянських господарств. Приміром, у 1930 році було зафіксовано понад 4 тисячі масових протестних виступів, у яких брало участь до 1,2
мільйона селян. Згадав представник УІНП і занесення цілих сіл на «чорні дошки», зокрема Лютеньку і Кам’яні Потоки на Полтавщині.

Промовці на громадянській панахиді наголошували, що й через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду росіяни знову і знову застосовують методи геноциду. Майже дев’ять місяців повномасштабної війни засвідчили: здійснюючи вторгнення, Росія має на меті знищити українську націю як таку, українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, переслідують українську мову, руйнують міста, крадуть українське зерно, знищують сільськогосподарську інфраструктуру, спалюють українські книжки.

Духовенство Православної церкви України під керівництвом архієпископа Полтавського і Кременчуцького владики Федора та архієпископа Харківського і Полтавського владики Афанасія провели богослужіння та панахиду, молитовно згадавши невинно убієнних кривавою терористичною Москвою жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр.

“Наш християнський обов’язок молитися за всіх, хто упокоївся, бо вони є нашими рідними. Вони нікуди не зникли і потребують нашої молитви. Важливо пам’ятати таку трагічну сторінку історії як Голодомор, щоб унеможливити подібне у майбутньому. Російські загарбники хочуть асимілювати українців, вбити, стерти нашу історію і натомість нав’язати чужу, спотворену. Але ми бачимо, що українці пам’ятають свою історію і неодмінно виборють майбутнє, прогнавши зі своєї землі ворожу чужоземну орду”, – сказав Владика Федір.

З ініціативи Полтавського офісу УІНП на полтавському телеканалі “Місто+” продемонстрували документальні короткометражні відео УІНП “Повстання проти голоду” та “Чому голодомор став можливим”.

Перейти до вмісту