У Полтаві відкрилась виставка до 300-річчя Григорія Сковороди
21 жовтня у Великій виставковій залі Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрилась Всеукраїнська виставка «Невловний птах» присвячена 300-річчю від дня народження великого українця Григорія Савича Сковороди (1722-1794), якого найліпше знають як мандрівного філософа й богослова. До ювілею, а його відзначення винесено на державний рівень в Україні та увійшло до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року, Полтава готувалась особливо ретельно. Адже Григорій Сковорода наш земляк, він народився в козацькій родині Сави і Пелагеї в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що на Полтавщині 22 листопада (3 грудня) 1722 року.
Мистецька подія зібрала багато чисельну аудиторію з громадських діячів, художників, педагогів, журналістів, молоді. Загалом зійшлося понад 300 гостей, що в наш час можна вважати своєрідним рекордом.
Для полтавців ця акція стоїть в одному ряду з заходами присвяченими відзначенню 100-річчя з моменту відкриття в Полтаві першого пам’ятника класикові нової української літератури Івану Петровичу Котляревському та 200-річного ювілею геніального письменника Миколи Васильовича Гоголя. Підготовлені з нагоди вищезгаданих дат всеукраїнські виставки «Вік» та «Микола Гоголь. Україна і світ» стали культурно-мистецькими подіями не лише на теренах Полтавщини.
Як писав Григорій Савович Сковорода: «Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити». Тож розпочата заздалегідь підготовка, попри всі виклики й пов’язані з ними складнощі щодо втілення задуманого проєкту, продемонструвала нині вагомі результати. На виставці представлено 107 творів, 75 авторів із різних куточків України – Львова, Харкова, Чернівців, Одеси, Херсона, Ужгорода, Дніпра, Тернополя, Черкас, Боярки, Кременчука, Лубен, Горішніх Плавнів, Могилів-Подільського, Городка (Хмельницька обл.), Рахова, Полтави, ряду громад Полтавщини, Київщини, Кіровоградщини – тих митців для кого справи й спадщина Григорія Сковороди, його філософська думка й сповнене великого сенсу життя є важливим дороговказом у власних творчих пошуках.
Роботи цікаві, змістовні, глибокі й філософські – це не лише портрети Григорія Сковороди, а й переосмислення його спадку в умовах сьогодення.
Присвячена 300-річчю українського генія виставка не має на меті вузького спрямування, якоїсь конкретної тематики – скажімо зображення місць перебування мандрівного філософа чи демонстрації ілюстративного матеріалу до його творів. Одним із найважливіших завдань, що їх ставили перед собою організатори було переосмислення образу Григорія Савича Сковороди, значення його постаті в європейській історії, поглиблене пізнання його світів, текстів, символіки, через вивчення й осягнення залишеної ним духовної спадщини.
Привітали гостей події директорка департаменту культури, сім’ї і молоді Полтавської міської ради Олена Ромас, директор департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовиченко, господиня закладу, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, директор художнього музею Ольга Курчакова, голова Полтавської організації НСХУ Юрій Самойленко, один з учасників експозиції, одесит Серафим Чаркін, в.о. директора Чорнухинського літературно-меморіального музею Григорія Сковороди Тетяна Гринь – всі спікери наголошували на внеску генію Г.Сковороди до філософської й гуманістичної скарбниці людства і варварстві російських загарбників, що безглуздо і безжалісно розтрощили його музей.
Стрижнем виставки стали твори сучасних майстрів образотворчого та декоративного мистецтва, що ясно підтверджують глибинне значення слів мислителя: «Пізнавати себе ми можемо лише шляхом пізнання світу — і навпаки». Виконані в найрізноманітніших техніках та жанрах, вони осяяні ореолом філософських істин Григорія Сковороди, роздумами їх авторів над вічною суттю українських духовних традицій. Серед них як реалістичні краєвиди, що дарують дивовижні зустрічі з чарівними куточками нашої Вітчизни (Любов Поповорознюк «Ось вам сонце, ось дорога…», Марина Рожнятовська «Земська школа в Чорнухах», Андрій Потанін «Криниця Сковороди»), так і нефігуративний живопис (Олег Макогон «Травневий ранок», Анастасія Грудка «Пори року», Анічина Руслана «Вогняний вершник») й експресіоністичні полотна (Григорій Волков «Старий біля дверей») та гармонійно організовані, яскраво насичені колірні композиції Анатолія Лавренка («Відблиски»)
Привертають увагу філософські за змістом твори Олега Мінгальова «Подих вічності. Воли», Серафима Чаркіна «Шлях. Роздуми», Миколи Болюха «Біля фонтана», Юрія Самойленка Життя – це подорож ( Паїсій Величковський та Григорій Сковорода), в яких митці виявили власне ставлення до етичного та естетичного відношення людини і світу.
Коштовними перлинами виглядають мов розсипані залою роботи художників-графіків. Вони вражають не лише лінією й майже срібним блиском графітних слідів на папері, але й вишуканою кольоровою палітрою таких робіт як Серія «За мотивами українських народних пісень» Ганни Грибан.
Пісенна спрямованість творів налаштовує на музичний лад сприйняття всієї експозиції виставки, відкритий простір якої сповнений виразних акордів кришталево чистого музичного звучання. Заспівом цієї загальної мелодії є позачасові, вишукані твори знаних полтавських майстрів гобелену Олександра Бабенка та Ольги Пілюгіної (килим «Триєдине» та гобелен «До Світла»).
Загалом же зустріч в одному експозиційному просторі творів, що надзвичайно різняться за стилем, настроєм, за манерою й технікою виконання виразно підкреслює нерозривність традиційних цінностей національного мистецького середовища, існування того єдиного для всіх творчих особистостей цілющого джерела, який живить нашу невмирущу національну культуру, народжуючи нових геніїв світу.
Всеукраїнська виставка «Невловний птах» – яскраве свідчення того, що пошук істини, який Григорій Савич Сковорода визначав дійством сродним «ловитві невловного птаха» лишається актуальними через століття, знаходячи свій особливий вияв в мистецтві ХХІ століття.
До емоційного звучання художніх полотен свої вишукані голоси додали вихованці Малої академії мистецтв – ансамбль бандуристів, флейтистка Софія Курінна та скрипаль Богдан Демиденко. Старовинні духовні співи часів Григорія Сковороди презентував Ярослав Михайлюк, а кобзарські балади лірник, етнограф, волонтер, Заслужений художник України Іван Новобранець. І найдосконалішу ноту дійству подарував академічний хор фахового коледжу мистецтв імені Миколи Лисенка (керівник – Ганна Оксениченко).
Світлана Бочарова, Марія Бойко
Фото – Ігор Лотиш