Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

Цьогоріч відзначаємо 253-ю річницю від дня народження Івана Котляревського

У п’ятницю, 9 вересня, виповнюється 253 роки від дня народження засновника нової української літератури Івана Котляревського. Його вклад у розвиток української культури, історії, мови та літератури безцінний. Три його твори – поема “Енеїда”, п’єса “Наталка Полтавка” і водевіль “Москаль-чарівник” − відомі чи не кожному українцеві.

9 вересня 1769 року народився український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч Іван Котляревський. У незнатній, неродовитій полтавській сім’ї народився хлопчик-нащадок із дивовижним чуттям рідного слова, його сили і краси.

Ще в роки навчання у Полтавській семінарії до нього приклеїлось прізвисько “рифмач” за талант вмить викрешувати вогонь слова.

“Ми дуже мало знаємо про його юні літа, коли він скрипів перами у канцелярії полтавського магістрату, подавав начальникам папери, відправляв їх кудись поштою. Мабуть, був як усі. Та був у нього рідкісний дар спостережливості, мовної пам’яті – у свідомості та уяві юного Івана карбувались особливості характерів, поведінки, чоловічого куражу, геройства, доблесті і жіночого кокетства – все людське різнобарв’я. Він поринав у життя свого оточення – сусідів, друзів, простих обивателів і «непростих» полтавців і уважно придивлявся до нього. Навколо нього була стихія – людське море. Цю Україну і показав Іван Котляревський в “Енеїді” – не політично, а онтологічно: як буття народу. “Україна – є! Українці – є!” – сказала світові ця поема”, – розповіли у Полтавському літературно-меморіальному музеї І. Котляревського.

Весь свій вік Котляревський служив Полтаві – як очільник виховного пансіону для дітей бідних дворян, як піклувальник Полтавських благодійних закладів і, нарешті, як директор полтавського Вільного театру.

Його перу належать дві п’єси – “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник”. На сцену вийшли прості жителі Полтави та найближчих її околиць із своїми бідами і надіями, з своєю любов’ю, вірністю, покорою батькам і, що дуже важливо, власним уявленням про життєві цінності: “Бог нам поміг перенести біди і напасті, він поможе нам вірною любовію і порядочною жизнію буть приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців”.

“Бувши природним українцем, Котляревський належав водночас до рідкісного крихітного племені мудреців. А ще б краще сказати, він був справжнім “веселим мудрецем”, який чесно виконав свій синівський обов’язок перед Богом та Батьківщиною”, – додали у музеї.

Система Orphus Поделиться на fb