Ви тут:
Медицина Полтавщина Суспільство 

Полтавські студенти-медики стали потенційними донорами кісткового мозку

Всесвітній день донора кісткового мозку відзначається в усьому світі в третю суботу вересня. Тема надзвичайно важлива, адже наш вітчизняний реєстр донорів запрацював лише у 2020 році й налічує, на жаль, малу кількість реципієнтів. А потреба в таких операціях надзвичайно велика – трансплантації потребують і дорослі, й діти.

Ми мало не щодня бачимо в соцмережах щемні благання рідних про збір коштів на лікування-трансплантацію за кордоном. Суми приголомшують і лякають, рідні плачуть, бо зібрати сотні тисяч доларів для звичайної української родини нереально. Кредити, продаж всього нажитого. Втручання шахраїв, які виводять зібрані кошти з карток теж не рідкість. І час, дорогоцінні не місяці, а навіть секунди, коли ще можна врятувати рідну людину.

Саме тому такими важливими були зміни в законодавстві про трансплантологію, і створення реєстру донорів, адже до цього донорство в нашій державі обмежувалось родинною спорідненістю, а наприклад, у випадку з кістковим мозком – родич-реципієнт може бути придатним лише у 25% випадків.

Є перестороги серед потенційних реципієнтів. Часом доволі міфічні. Так, забір кісткового мозку – це операція. Кістковий мозок – це м’яка тканина всередині кісток, яка виробляє кровотворні стовбурові клітини. Коли захворювання вражає кістковий мозок таким чином, що він не може виробляти стовбурові клітини або виробляє хворі клітини, тоді трансплантація може бути найкращим варіантом лікування. Забір клітин, який найчастіше використовується (80% випадків) спосіб донації – це забір стовбурових клітин із циркулюючої крові. Сама процедура забору клітин триває 3-5 годин, в залежності від кількості стовбурових клітин, яку необхідно отримати, та нагадує здачу тромбоцитів. Можливі побічні ефекти: біль у кістках, іноді головний біль, стомлюваність, проте вони скоро проходять за 1-2 дні. Другий спосіб (рідше використовується – у 20% випадків) – пожертвування самим кістковим мозком, що передбачає отримання стовбурових клітин з тазових кісток. Це робиться за допомогою голки та шприца під загальним знеболенням в лікарні. Також можливі побічні ефекти: втомлюваність, незначний біль, синці у місці забору, які скоро проходять.

Донорство кісткового мозку – відновлювальне донорство, яке є безпечним. Донор жертвує не більше 1-5% від загального обсягу кровотворних стовубурових клітин. Такої кількості цілком вистачає, щоб забезпечити кровотворення пацієнта на все життя. Кістковий мозок у донора повністю відновлюється протягом декількох тижнів. Донор-людина, яка дарує шанс на життя. До речі, можна не одне життя врятувати.

За 2020-2021 роки в Україні провели 22 трансплантації кісткового мозку дітям від неродинного донора; на початку 2022 в реєстрі було менше 8 тисяч донорів.

Щоб зареєструватися потенційним донором, необхідно пройти реєстрацію за посиланням. Вам буде відправлено тест-набір, зі спеціальними палочками, якими необхідно взяти мазки із внутрішньої поверхні щоки.

І студенти Полтавського державного медичного університету не лише щороку долучаються до компанії інформування про безпечне й необхідне донорство кісткового мозку в Україні, а й вже є членами вітчизняного реєстру донорів.

“Подарувати шанс на життя. Чи це важко ? Ні. Чи це болісно ? Ну дивлячись з чим порівнювати. Втрачати життя болісніше. Чи це важливо? Давай розберемося. Кістковий мозок людини – у дорослої людини це основний орган, що утворює клітин крові. Маса кісткового мозку становить 4% маси тіла, тобто близько 2,6 кг у дорослих. Забір стовбурових клітин у пацієнта або донора здійснюється з вени. І це зовсім не боляче, адже ми всі час від часу здаємо аналіз крові з вени. Та від цієї процедури ти можеш врятувати життя. Переливання стовбурових клітин також здійснюється виключно у вену (периферичну або центральну). Забір кровотворних клітин відбувається допомогою спеціального механізму – клітинного сепаратору. Лікар лише надає параметри і апарат самостійно виконує забір. Одразу після процедури пацієнт або донор може бути відпущений додому. Крім того ти зможеш отримати всі дані про стан твоєї крові, та зовсім безкоштовно. 7775 українців зареєстровано потенційним донором у реєстрі донорів. Серед них є і я. Я є в реєстрі вже 2 роки, та мої клітини ще нікому не підійшли. Я є в реєстрі вже 2 роки, та мої клітини ще нікому не підійшли. Як я на це зважилась? Та просто прокинулась з думкою що я маю сили щось змінити. Що саме зараз і саме я – можу врятувати чиєсь життя. І можливо якщо ця допомога знадобиться мені – я її отримаю. Кажуть що менше знаєш краще спиш. Але мій девіз по життю це більше знаєш впевненіше крокуєш по життю. Тому кажу вам з усією впевненістю що маю. Донорство – не боляче, не страшно а доволі круто і навіть корисно. Можливість співпадіння генотипів між двома випадковими особами дуже мала. Тому чим більше людей стали потенційними донорами кісткового мозку, тим більше шансів знайти необхідного донора для хворої людини. Готові врятувати життя? Дійте!”, – розповіла   волонтерка Єдності, здобувачка освіти 6 курсу медичного факультету № 2 ПДМУ Лариса Волєйнікова.

Для мене ця тема особиста, куди вже більше. Двоюрідний брат помер від гострої лейкемії в 40 років, а сама я бачила у відділенні дитячої гематології, де теж лікувалась, як малеча згасає, мов свічки. Мого друга навіть до Куби відправляли на лікування, на жаль, підхопив там якусь місцеву лихоманку. Його з нами немає. А міг би лікуватися вдома. І вижити. Тому тепер, все залежить від нашої з вами небайдужості.

Марія Бойко

Фото, відео: ПДМУ

Система Orphus Поделиться на fb