Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Зміни в українському законодавстві про колабораціонізм є актуальними і захищають наших громадян, – Олександр Лемешко

5 серпня Кабмін схвалив напрацьовані Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій законопроєкти, які спрямовані на уточнення питань кримінальної відповідальності за колабораціонізм.

Джерело: Радіо Свобода

У березні цього року в Україні була запроваджена кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність. Згідно з законом, за провадження господарської діяльності у взаємодії з представниками держави-агресора введено кримінальне покарання від штрафу до 170 тисяч гривень до позбавлення волі строком до 5 років.

Задля уточнення деталей законопроєкту, міністерство створило робочу групу з понад 160 представників органів влади, бізнесу, фахівців права, громадських організацій, яка напрацювала два законопроєкти, що чітко дають зрозуміти, яка діяльність не є колабораціонізмом.

Заступник голови Полтавської обласної ради, юрист та правознавець Олександр Лемешко зазначає, що зміни, які на сьогодні пропонує Кабмін стосовно колабораційної діяльності на тимчасово окупованих територіях, переважно стосуються уточнення, диспозицій ряду статей Кримінального кодексу України.

«Я думаю, що ці зміни, які будуть запропоновані і розглянуті вже найближчим часом Комітетом ВР, вони є актуальними і захищають наших громадян, які примусово залучаються до певної діяльності або надають певні послуги. Тому, що каратимуться лише там, де мова йде про посади, правоохоронну діяльність, про судові органи, про участь у виборчих процедурах, про заклик їх до колабораційних процесів і так далі», – розповів Олександр Лемешко.

На його думку, доопрацювання та розгляд законопроєкту дозволить більш конкретно розглядати кожний окремий випадок.

Також Лемешко зазначив, якщо людина доведе, що вона діяла в умовах крайньої потреби – примусово, що була обставина яка виключає злочинність її поведінки, то, відповідно, кримінальний кодекс поширюватися не буде.

«Термін «примусово» передбачає, що людина діє поза своєю волею. Це може бути психологічний примус, фізичний. Наприклад, демонстрація зброї або погрози позбавити життя. Якщо лікар примусово робить оперативне втручання представнику країни-агресора, то це примус. А якщо особа пропонує себе на посаду головного лікаря медичного закладу – це вже інше сприйняття. Це безпосередньо співпраця», – пояснив правознавець.

Водночас схвалені Кабміном ініціативи Мінреінтеграції подаються на розгляд Верховної Ради, повідомила віцепрем’єр міністерка України Ірина Верещук.

«Ми чудово розуміємо, що відбувається на ТОТ, який там спротив, скільки людей не підкорюються окупантській владі і скільки за це потерпіло, на жаль. В другому законі чітко прописали, що, наприклад, доставлення пенсії, або надання медичних послуг, надання житлово-комунальних послуг, робота банків, до прикладу, не є колабораційною діяльністю. В будь-якому випадку, ми хочемо, щоб люди на ТОТ знали, що ми не вважаємо їх злочинцями за визначенням тільки тому, що вони зараз на ТОТ і змушені виживати. Ми хочемо, щоб все було справедливо, бо ми – держава, яка дотримується міжнародного гуманітарного права», – зазначила Верещук.

Говорячи про колабораціонізм, речниця Міністерства внутрішніх справ Альона Матвєєва зазначила, що відповідно до даних ЄРДР, у провадженні Нацполіції знаходилося, з початку вторгнення Росії на територію України і дотепер, загалом 1200 кримінальних проваджень.

Система Orphus Поделиться на fb