Ви тут:
PROвсе Суспільство 

Три серпневих Спаси: коли святкують та які традиції

Саме на серпень припадають три Спаси – Медовий, Яблучний та Горіховий. Кожен із яких має свою історію та особливі традиції. 

Перший Спас – Медовий або, як його ще називають, Маковея

Його святкують 14 серпня. Це свято прийшло до нас від візантійців. Наші пращури почали святкувати його ще до 11 століття. Проголосили його в честь винесення частини хреста, на якому був розп’ятий Спаситель, з імператорського палацу до храму Святої Софії, пише “Дивогляд”.

У цей день віряни також згадують сімох братів Маккавеїв, їхню матір Соломонію та учителя Єлеазара, які в далекому 166 році до нашої ери поплатилися життям за свою віру.

14 серпня у церквах святять воду, квіти й мак. Дівчата, жінки, хлопці й чоловіки – усі по-святковому вбрані йдуть до церкви й несуть на посвяту великі китиці жовтих купчаків, чорнобривців, чебрецю, кудрявців, настурцій, рути-м’яти, нагідок, польових сокирок, лугової материнки, роман-зілля, васильків та великі достиглі голівки маку.

Поміж звичайним городнім маком “дівки-чарівниці” часто святять ще й мак-видюк, що в народному знахарстві вживається як засіб проти чародійства: цим маком треба обсипати дім, і всі вроки та хитрощі відьми пропадуть безслідно. Вірили, що коли “видюк” освятити три, сім або дев’ять разів (а святити можна було і на Маковея, і на Великдень), то його сила ставала непереможною.

Цей день увесь належав дітям та дівчатам. Дорослі дівчата також святкували й не працювали. Вони збиралися, ходили в ліс по зілля, збиралися гуртками, проводили свої жартівливі ігри, а в лісі співали спасівчані пісні. Спеціально дівочими чарівними квітами в “маковійській квітці” були любисток, чебрець, ласкавці, кудрявці. До “маковійської квітки” додавали і голівку невеличкого соняшника, і все це пов’язували червоною стрічкою, щоб уся родина була здоровою. Дехто додавав кілька стеблин конопель чи льону. Бувало голівки маку в’язали в окремий букет.

Другий Спас – Яблучний

Його святкують 19 серпня.

Свято Преображення, яке припадає на цей день, відзначається Східною Церквою з 4 століття і є одним із найбільших після Великодня і Різдва, дванадесятих свят.

У давнину це свято знаменувало закінчення літа. У народі свято Спаса мало світське значення, пов’язане зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю.

Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо. Вважалося, що до 19 серпня яблука їсти не можна.

Іноді на Спаса несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема волошки та чорнобривці.

На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в’язати дідову бороду з останньої частини нескошеного поля.

Третій Спас – Горіховий

Святкують 29 серпня. Горіховий Спас, який також називають Хлібним – останнє велике свято літа. Цей день присвячений вшануванню Бога, збору врожаю та підготовці до зими. Таку назву свято отримало, бо до цього часу саме достигає ліщина, а значить – можна її збирати й заготовляти.

У цей день у церквах святять горіхи, яблука, мед, хліб.

Раніше на свято у багатьох містах влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. Вважали, що торгівля в цей день мала бути особливо сприятливою. Дівчата ж влаштовували ворожіння, завдяки якому дізнавалися про свою долю. Варто було лише зірвати з дерева горіх та з’їсти його. Смак плоду мав підказати, що на дівчину чекає в майбутньому: якщо трапився солодкий горіх – до великої любові, гіркий – чекай від коханого зради, недоспілий – чатуй на важливу звістку, гнилий – бути біді.

У християн цей день пов’язаний із перенесенням до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа. Звідси походять й інші назви свята – Полотняний Спас, Спас на полотні, Нерукотворний Спас. За переказами, коли Ісус Христос, умившись, витер обличчя рушником, то на рушнику залишився його образ. Ікона ця Нерукотворна, бо не була написана.

Зі святами Спаса в українців пов’язано багато приказок:

Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.

Спас – усьому час.

Перший Спас – час припас, Петро і Павел – два добавив, Ілля-пророк – три поволок.

Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) – забере їх нечиста.

Спасівка – ластівка, а Петрівка – голодівка.

До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.

Кусючий, як муха у Спасівку.

Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло.

Фото: ілюстративні

Перейти до вмісту