Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Як не витратити зайвого?

Сучасний устрій суспільства мотивує бізнес створювати більш комфортні умови для задоволення потреб споживачів у доступності товарів (як фізичної, так і цінової), ширшому асортименті товарів тощо. Але цілком позитивною ця тенденція є лише на перший погляд, особливо в умовах війни, економічного спаду та невизначеності, коли люди всіляко намагаються зекономити кошти. Тож розберімося, де ж у супермаркетах заховані «підводні камені», що заставляють нас необдумано витрачати кошти.

Як тільки ми заходимо у приміщення і йдемо до відділів товарів першої необхідності (хліб, молоко, м’ясо), то вже стикаємося з першою хитрістю від мерчандайзерів, які займаються розстановкою товарів, розміщенням вітрин і реклами у торговому залі. Ці відділи розміщені у найвіддаленіших закутках, зазвичай у різних частинах приміщення, згідно з тією логікою, що чим більше часу ми проведемо у супермаркеті, тим більше товарів купимо, і тим більший прибуток отримає ритейлер. У жодному супермаркеті немає годинника, щоб покупці втрачали відчуття часу. А іноді ще й міняють місцями відділи, от і блукаємо між рядами спокусливих товарів, які приваблюють нас своїм виглядом, запахом і різноманітними знижками.

О, це спокусливе слово «знижка», яке ми намагаємося не пропустити і поглядом свідомо шукаємо його на вітринах. Однак і в цьому разі нас може очікувати сюрприз, оскільки частенько продавці свідомо завищують ціну, а потім поруч на жовтому (чи червоному) ціннику пишуть нову, зі «знижкою», інколи дрібним шрифтом дописуючи «за придбання трьох позицій товару», чи «ціна без ПДВ», або «на другу одиницю товару», а якщо ми не побачили цього, то сума сплати на касі може бути несподіваною.

Що стосується запахів у магазинах, то це ще одна хитрість, оскільки  часто відчуваємо там приємний запах свіжоспеченого хліба (зазвичай це штучний ароматизатор), який у людини на рівні підсвідомості пробуджує відчуття голоду, і ми знову ж таки купуємо більше, ніж планували. Часто штучні ароматизатори використовують у кав’ярнях, магазинах шкіри та хутра для того, щоб створити ілюзію смаку чи високої якості товару.

 

І от ми, зголоднілі, під музичний супровід у комфортному торговому залі розглядаємо товари на вітринах, їхній склад, термін придатності, виробника, порівнюємо торгові марки між собою. Але і тут не втрачаємо пильності, бо найчастіше ми звертаємо увагу на товари саме на рівні очей і витягнутої руки вгору чи вниз, де зазвичай розміщені найдорожчі товари, але не завжди тієї високої якості, яку від них можна було б очікувати.

Повільна приємна мелодія і комфортна температура налаштовують нас на позитивний настрій, і ми неквапливо, бо мелодія задає саме такий ритм, рухаємося по торговому залу, наповнюючи кошик товарами. Чергова хитрість – розмір кошика, адже чим він більший, тим більше товарів нам підсвідомо хочеться в нього покласти. Американські вчені довели, що в разі збільшення розміру кошика вдвічі сума покупки в середньому збільшується на 40 %.

І ось, здавалося б, купивши все необхідне, ми стоїмо біля каси і чекаємо своєї черги, але і тут можливі додаткові витрати, адже бачимо велику кількість солодощів і потрібних у господарстві дрібничок – це все товари імпульсивної покупки (коли не планували, але купуємо). І чим довше стоїмо, тим довше розглядаємо вітрини, які у прикасовій зоні велетенські й довжелезні. Великі черги – це ще одна хитрість, оскільки нам здається, що де великі черги, там вигідніше робити покупки, і ми знову ж таки підсвідомо ідемо саме в цей магазин, бо в ньому всі скуповуються.

У підсумку розраховуємося пластиковою карткою за більшу кількість товарів, частину яких навіть не планували придбавати, думаючи, що купили лише те, що потрібно.

 

Іван Терещенко, кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу Полтавського державного аграрного університету

Перейти до вмісту