Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

“Війна навчила мене жити”: полтавець з позивним “Айкос” захищає Сєвєродонецьк

20-річний полтавець Станіслав з позивним “Айкос”, не маючи досвіду військової служби до 24 лютого, пішов добровольцем. Зараз він – командир відділення “Легіону Свободу”, який постійно бере участь у контактних боях на найважливіших позиціях у Сєвєродонецьку.

Про те, як потрапив на фронт, військовий поділився у перерві між боями з Юрієм Бутусовим.

“Дали автомат, показали і як стріляти. Пулі пролітали і біля вух. Знищили десь взвод ворога. Ми показали, що в Україні кожен хлопець – справжній воїн. Я приїхав сюди захищати свою країну”, – розповів Станіслав.

Хлопець після закінчення дев’ятого класу пішов навчатися у вище професійне училище у Полтаві, де здобув професію будівельника. Потім вчився у технікумі, але через рік його відрахували. На початку лютого 2022-го Станіслав приїхав до столиці, щоб змінити своє життя. А вже 24 лютого пішов записуватися в тероборону, потім до військкомату. Йому сказали чекати – зателефонують. Чекати не міг, тож потрапив добровольчого підрозділу “Легіону Свободи” у складі Національної гвардії України.

“З товаришем записалися до тероборони “Свободи”, потім підписав контракт. Через кілька днів поїхали на зачистку, на перший мій бойовий виїзд. Орки від нас були за вісім кілометрів”, – зазначив військовий з позивним “Айкос”.

Станіслав ніколи не мріяв бути військовим, не служив в армії. Наразі воїн – у Сєвєродонецьку. Говорить, що контактні бої тут тривають постійно.

“До цього неможливо звикнути, але ти звикаєш – до прильотів, перестрілок. Кожну хвилину можна втратити своє життя. У мене є навіть трофейна пуля, яка була призначена мені, але вони схибили”, – додав Станіслав.

Свого противника у приціл він бачив більше сотні разів.

“Разом з побратимами знищили взвод ворога. Через 40 хвилин, як тільки ми прибули у Сєвєродонецьк, стався перший бій. Встигли лише скинути наплічники та перевести дух. Бій тривав близько 12 годин. Наступного дня вони приїхали на “маршрутці”. Я вбив їхнього кулеметника, який насипав нам так, що не могли підняти голови. Після другого бою орки приїхали ще раз. Ми їх вибили”, – розповів Станіслав.

Військовий з позивним “Айкос” говорить, що війна навчила його жити.

“Війна навчила мене жити, вона зробила мене дисциплінованим, спокійним та стресостійким”, – сказав він.

Система Orphus Поделиться на fb