Ви тут:
Суспільство ТОП-новина Україна 

Зеленський підписав закон про заборону проросійських партій

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про заборону діяльності проросійських політичних партій

В документі йдеться про обмеження для утворення та діяльності політичних партій, які виправдовують або заперечують збройну агресію Росії проти України, а також виправдовують дії або бездіяльність осіб, які причетні до цієї агресії.

На початку травня народні депутати проголосували в другому читанні і в цілому законопроєкт 7172-1 про заборону політичних партій, які провадять антиукраїнську діяльність.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснює, що зміниться після ухвалення цього закону, за що і як заборонятимуть діяльність партій, які є антиукраїнськими.

Які обмеження для партій були раніше?

Зараз є дев’ять табу для партій, якщо вони хочуть продовжувати свою роботу в Україні. Вісім із них прописані ще в першій редакції закону «Про політичні партії» від 2001 року. Серед них – дії та заяви спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України. 

У 2015 році додався дев’ятий пункт – пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного режимів. Партії цього ні декларувати, ні робити не можуть, інакше втратять все: від реєстраційного свідоцтва до майна.

Які обмеження додає новий закон?

Зараз народні обранці пропонують додати до цього списку ще два пункти. Перше табу – не називати загарбницьку війну Росії проти України війною. Виправдовувати агресію ворога чи заперечувати її, називати війну внутрішнім конфліктом чи громадянською війною – це все шлях до заборони партії.

Ще одне нове обмеження для партій – не можна прославляти, виправдовувати дії чи бездіяльність осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, а також представників підконтрольних Росії самопроголошених республік. Зокрема, називаючи їх «повстанцями», «ополченцями», «ввічливими людьми» тощо.

Хіба РНБО не може забороняти діяльність антиукраїнських партій?

Ні. 19 березня президент ввів у дію рішення РНБО про призупинення діяльності 11 політичних партій за антиукраїнську діяльність. Серед них «Опозиційна платформа – За життя», «Партія Шарія», «Наші», «Опозиційний блок», «Ліва опозиція», «Союз Лівих сил», «Держава», «Прогресивна соціалістична партія України», «Соціалістична партія України», «Соціалісти» та «Блок Володимира Сальдо». 

Anatoly Shariy was detained in Spain

Далі справа за Міністерством юстиції, яке має через суд остаточно заборонити діяльність цих партій. Те, що рішення про заборону партій ухвалює суд, є загальносвітовою практикою. Це запобіжник від авторитаризму влади, адже партія має можливість у суді відстояти свою позицію.

Чи грішили українські політики антиукраїнськістю?

Звичайно. При чому як молоді таланти, так і бувалі представники українського політикуму. Скандальний представник вже колишньої ОПЗЖ Нестор Шуфрич восени 2018 року заявляв, що в Донецькій та Луганській областях воюють українці з українцями, а російських військ там немає. Партія від таких заяв не дистанціювалася, заявивши, що це особиста думка політика. Після ухвалення закону подібні заяви, зроблені зараз, могли б стати підставою для звернення до суду про ліквідацію партії.

Ще один колишній депутат теж відзначився більшою любов’ю до Росії, аніж до рідної України. Євгеній Мураєв заявляв і про те, що Крим російський, і про те, що на Донбасі іде громадянська війна, і про те, що Україна залучила найманців США. У своїй передвиборчій програмі у 2019 році він говорить про те, що в Україні «триває війна внутрішня і зовнішня», а вже після початку російської агресії навіть рекомендував українській владі капітулювати. 

У законі є ще один важливий момент: не завжди заява представника партії дорівнює позиції самої партії. Наприклад, та ж ОПЗЖ могла б дистанціюватися від заяв Шуфрича, заявивши, що це його особиста думка. І судових перспектив у такому випадку буде небагато. Тому це завдання для уряду та парламенту – прописати законодавство так, щоб за подібні заяви була і персональна відповідальність, і політичні партії не могли уникати відповідальності, пояснюючи все самодіяльністю своїх членів. 

Держава повинна вміти захищатися від ворогів як зовнішніх, так і внутрішніх. Для цього вкрай важливо мати чітко виписане законодавство, щоб ті, хто порушує закон, не мали можливості уникнути відповідальності. І на початку травня парламент зробив перший крок в цьому напрямку. Далі справа за Мін’юстом і судом.

Чи можна забороняти партії?

Можна. Принцип «демократія має бути здатною захистити себе» озвучив відомий німецький конституціоналіст Карл Льовенштайн ще в 1937 році. Він дійшов висновку, що нацисти змогли захопити владу, бо Веймарській республіці бракувало положень, які б дозволили захиститися від тих, хто прагнув її знищити. Цей принцип підтвердив і Європейський суд з прав людини.

Перейти до вмісту