Ви тут:
Медицина Полтавщина Суспільство 

Заліковувати психологічні травми воєнного часу допомагають полтавські фахівці

Сучасні можливості та перспективи покращення такої допомоги на території Полтавщини обговорювали у Департаменті охорони здоров’я Полтавської ОВА

Джерело: КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради»

Фахівці Департаменту разом зі спеціалістами Центру психічного здоров’я КП «Обласний заклад із надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» та КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» провели дистанційну зустріч із колегами-психологами та іншими спеціалістами закладів охорони здоров’я області, які допомагають потерпілим від війни в Україні. Кінцева мета спілкування фахівців – організація більш якісної комплексної психологічної допомоги людям, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Юрій Курилко, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської  ОВА зазначив, що війна в Україні спровокувала серед населення сильні емоції: гнів, страх, занепокоєння, розгубленість і тривогу. Коли виникає невизначеність, люди уявляють собі найгірший сценарій, який може призвести до відчуття безпорадності та тривоги. Ми не можемо захистити людей від того, що відбувається зараз, але можемо допомогти в умовах постійної тривоги справлятись зі стресом. Психологічна допомога необхідна тим, хто відчуває стрес від щойно пережитої чи поточної важкої кризової події. Під час воєнних дій такі ситуації трапляються часто, і навіть там, де в цей момент немає бойових дій. Адже до більш спокійних регіонів зараз масово виїжджають люди, які могли зазнати тяжких психологічних травм. Також можливі стреси від постійної напруги – волонтерської роботи, занепокоєння розвитком подій, власною безпекою, безпекою рідних і близьких. 

Ніна Дурдикулиєва, виконувач обов’язків директора КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР» пояснила, що Полтавщина прийняла близько 200 тисяч людей із регіонів, де ведуться активні бойові дії. Більшість із них розселилися у містах, але значна частина роз’їхалася по районах, селищах і селах. Тому без дієвої мережі психологічної допомоги, особливо у віддалених населених пунктах, не обійтися. Причому допомоги потребують й інші потерпілі, й місцеве населення, травмоване подіями військового часу, родини, які втратили близьких людей на війні, сім’ї військовослужбовців. У трьох десятках лікувально-профілактичних закладів області налічується майже півсотні фахових медичних психологів, є потужні мультидисциплінарні бригади, що мають досвід роботи з пацієнтами із посттравматичним синдромом. Спілкування всередині фахового середовища, хай навіть дистанційне, дозволить оцінити можливості й потужність психологічної служби області. Учасники допоможуть краще вивчити запити громад, районів, враховуючи потреби тимчасово переміщених людей. 

Сергій Голубєв, директор КП «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни ПОР» розповів про досвід опрацювання бойової психологічної травми військовослужбовцями. Він зазначив, що Полтавська область першою в Україні почала систематизовано надавати допомогу з психосоціальної реабілітації населенню, зокрема учасникам АТО. Полтавські психологи вивчали напрацювання литовських колег із психологічної реабілітації. «Досвід, який отримали наші фахівці під час тренінгів, ми постаралися впровадити в систему нашої області. У рамках українсько-литовського проєкту «Допомога областям Східної України шляхом реформування сектора психосоціальної реабілітації» розроблена схема на базі обласних госпіталів для ветеранів війни. У Полтаві, Кременчуці та Лубнах створено Центри соціально-психологічної реабілітації. На базі цих Центрів працюють мультидисциплінарні бригади у складі психотерапевтів, психологів, медичних сестер, соціальних працівників, ерготерапевтів та інших спеціалістів, які комплексно мультидисциплінарно підходять до кожної людини та надають відповідну реабілітацію. Таку ж бригаду створено у клінічно-психіатричній лікарні імені Мальцева, психоневрологічному та наркологічному диспансерах. Бригади пройшли навчання у Литві, Хорватії та США. У процесі психолого-соціальної реабілітації застосовуються групові та індивідуальні форми роботи. Головне в цій роботі – чітко бачити мету й рухатися до неї.

Заступник головного лікаря з медичної частини КП «Обласний заклад із надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» В’ячеслав Шиндер наголосив, що, згідно з постановою КМУ від 07.05.2022 № 539 «Про утворення міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», фахівці Центру психічного здоров’я комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР» продовжують надавати безкоштовну психологічну допомогу учасникам та свідкам психотравмуючих ситуацій, тимчасово переміщеним громадянам (дорослим та дітям), військовослужбовцям та родичам загиблих. Психологи та бригади працюють як стаціонарно, амбулаторно, так і в онлайн-форматі, в телефонному режимі. Від початку нової фази війни 24 лютого, після публічного інформування про послуги з надання психологічної допомоги в соціальних мережах, до Центру психічного здоров’я звертаються за психологічною підтримкою як дорослі, так і діти.

Наталія Супруненко, начальник Центру психічного здоров’я КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР» пояснила, що заклад бере участь у розробці та впровадженні сучасних психологічних технологій, нових методів діагностики, психологічної корекції, психотерапії, співпрацює з науково-дослідними установами, вищими навчальними закладами. На виконання рішення колегії Департаменту охорони здоров’я від 12.06.2019 року «Про стан новоствореного Центру психічного здоров’я та основні напрямки організації процесу медико-психосоціальної реабілітації, як пріоритетні в реформуванні системи охорони психічного здоров’я населення області» на базі КП «Полтавська облпсихлікарня ПОР» створено Тренінгову платформу. Згідно наказу МОЗ України від 03.03.2022 № 405 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо надання першої психологічної допомоги та профілактики посттравматичного розладу» запропоновано використання уніфікованого клінічного протоколу «Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад». Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Наталія Супруненко презентувала етапи становлення психологічної служби протягом кількох останніх років, проаналізувала її готовність до поточної ситуації у воєнний час, відповіла на запитання учасників наради.

У переліку найближчих завдань для психологічної служби області – створення робочої групи для оперативного обміну інформацією (в соціальних мережах) та реагування на кризові ситуації; організація на постійній основі (раз чи двічі на місяць) обов’язкових супервізійних зустрічей для обміну досвідом (з отриманням сертифікату), ініціативами, пропозиціями, творчими ідеями від професійної спільноти.

Система Orphus Поделиться на fb