Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

У Кременчуці за реставрацію музейного фонду взялись харківські спеціалісти

У зв’язку з лихом, яке розбило життя і долі тисяч українців – жорстокою і безжальною російсько-українською війною – Кремнчуцький краєзнавчий музей, як і багато інших, тимчасово припинив експозиційну діяльність, тому відвідувачів не приймає. Пішохідні екскурсії та науково-освітні заходи на території бібліотек чи інших закладів, куди запрошують наукових співробітників, проводяться на замовлення.

А в музеї основне завдання – це науково-дослідницька робота, паспортизація нових надходжень і зберігання фондів. Вершиною ж хранительської діяльності будь-якого музейного закладу є реставрація. У цьому музеї, на превеликий жаль, реставратора нема.

Та одного дня сталося диво, як написали самі музейники у фкйсбуці. До музею звернулися співробітники Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, які тимчасово мешкають у Кременчуці, й запропонували свою допомогу в обстеженні, консервації та реставрації музейних предметів із дерева.

Коли працівники почали пояснювати, що коштів на реставрацію на жаль нема – Володимир Авенірович Проскуряков з посмішкою заспокоїв: вони з сином і колегою Євгеном усе зроблять безкоштовно. Високий клас роботи співробітників Харківської філії ННДРЦУ незаперечний. Тому, звичайно ж, з вдячністю погодились прийняти пропозицію.

Ось уже не перший тиждень працюють з предметами із групи зберігання «Дерево» ці чудові спеціалісти і прекрасні люди, захоплені своєю справою, про яку вони знають майже все. Слухати Євгена Проскурякова – це ніби побувати на лекціях в університеті. Щоправда, працюють реставратори переважно мовчки, лише зрідка перекидаючись словами; в основному стоячи, часто тривалий час зігнувшись над столом.

Керуючись золотим принципом «не зашкодити», реставратори обережно очищають дерев’яні ночви, салотовки, ковші, коромисла, ложки, тарелі, вигадливі завитки меблів від багаторічних нашарувань пилу і забруднень. Спеціальними інструментами поступово, по міліметру, випрямляють деформації дерева.

Почаклувавши над якимись особливими розчинами, ледь вловимими рухами ніби стирають з дерев’яних поверхонь окремі тріщини і дрібні сколювання. А вже потім предмет консервують – покривають захисним лаком.

Але відреставрований та законсервований предмет залишається музейним; він не втрачає автентичності та зовсім не справляє враження банального новотвору-підробки, виготовленого за сучасними технологіями. Експонат просто “згадує” свою первозданність під руками справжніх спеціалістів.

Зараз психологи радять думати про хороше, будувати і обов’язково озвучувати плани на майбутнє. Отже, в Кременчуцькому краєзнавчому музеї наголошують, що вірять – зовсім скоро на нашу землю повернеться такий жаданий мир. А музейники зможуть відвезти до Харкова на реставрацію відібрані спеціалістами меблі ХІХ – початку ХХ століть із будинків Володарського, Соколова, Прихожих, оскільки з ними реставраторам треба працювати в стаціонарних умовах.

Алла Гайшинська
Фото – Антоніна Рогова

Перейти до вмісту