Різноманіття технік, насиченість орнаментів геометричними та рослинними формами: вишивка Полтавського регіону
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Всесвітній День вишиванки відзначається кожного року в третій четвер травня. Цьогоріч святкування припадає на 19 травня. Вишиті сорочки є характерними для багатьох країн світу, однак в Україні вони стали символом національної ідентичності.
У вишивці Полтавського регіону спостерігається різноманіття технік, насиченість орнаментів геометричними та рослинними формами. Головний художній ефект – не в багатстві кольорів, а у грі світла та тіні та співвідношенні пастельних відтінків. На Полтавщині застосовують лиштву – лічильну гладь, полтавську гладь, мережки, вирізування, виколювання, або «солов’їні вічка», зерновий вивід, ретязь та ін.. При вишиванні білим по білому утворюється малюнок високого рельєфу зі світло-тіньовим моделюванням. Залежно від напрямку світла, візерунок по-різному то відбиває, то вбирає світло.
Заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат премії Івана Котляревського Лариса Пілюгіна говорить, що лише в одній вишиванці, зазвичай, використовується 7-8 технік швів.
Майстриня за час свого викладання у Решетилівському художньому училищі (зараз – Решетилівський художній професійний ліцей) навчила ремеслу тисячі вишивальниць.
Читайте також: Решетилівську вишивку до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО можуть включити лише з 2022 року
До Решетилівки Лариса Пілюгіна переїхала у 1973 році разом з чоловіком за направленням після закінчення Московського художнього училища. Тоді старшій донечці, Наталці, було лише 11 місяців (зараз працює у Полтавському художньому музеї “Галерея мистецтв” завідувачкою фонду). А менша донька – Ольга Пілюгіна – народилася вже на Полтавщині.
“Я вишиваю щодня і постійно. Щось зробила – сіла, щось зробила – сіла. Телевізора я не дивлюся, лише для фону. Частково для мене це і є відпочинок. Думки завжди зайняті домашніми клопотами, сімейними проблемами… А коли вишиваєш, ти вже занурюєшся в це різноманіття орнаментів і вже не можеш думати про погане”, – розповідає Лариса Пілюгіна.
Полтавська вишивальниця Світлана Байдан вважає, що з ниткою в тканину “вшивається” й енергетика майстра. Тому за вишивку жінка береться лише в хорошому настрої. Вона – мама трьох дітей та головний спеціаліст відділу фінансово-економічної роботи, юридичного та кадрового забезпечення Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації – для улюбленої справи час знаходить майже щодня, хоча б по пів годинки. Світлана вже п’ять років поспіль активно вишиває. Переважно – це картини, якими потім прикрашає свій дім, офіс та дарує друзям.
“Одне діло вишиванка фабрича – це просто красива блузка, а інше діло – вишиванка, вишита вручну. Тому, я вважаю, що носити вишиванку необхідно лише, коли ти вишила її сама, або коли її вишивала близька і дуже знайома тобі людина (мама, бабуся….). Полотно – це життя, а голка з ниткою закручує тонкі енергії вишивальниці (її думок, настрою, світогляду) і “прописує” їх на полотні життя. Я також у кожну вишивку “закладаю” якесь бажання (на здоров’я, на успіх, благополуччя в родині, для достатку і т.д.). Тому кожна картина вишивається не просто так”, – розповідає Світлана.
Решетилівські килими й вишивка білим по білому знані без перебільшення на увесь світ — наприклад гобелени майстрів Надії Бабенко та Леоніда Товстухи прикрашають стіни будівель ООН у Нью-Йорку та Ради Європи у Страсбургу, а витончену вишиванку білим по білому від Алли Кісь придбала до свого гардеробу британська королева Єлизавета ІІ. Для українських політиків та зірок шоубізу взагалі вже стало правилом гарного тону мати в своїй колекції витвори мистецтва від решетилівських майстрів.
Довідково: Всеукраїнський центр вишивки та килимарства відкрили 18 травня 2019 року. Технологію вишивки «білим по білому» та «Традиції рослинного килимарства» внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
