Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

Мистецтво рятує душу – вважає полтавська художниця

На картині молодої полтавської художниці Анастасії Нікітіноюї мати-Україна плаче, пригортаючи до себе дитя, а довкола квітнуть мальви, де в кожній квітці душі ненароджених дітей, закатованих окупантами.

«Початок війни був для мене, як і для багатьох, як сніг на голову. Ще ж нещодавно планувала відвідати Харків, знову побувати в парку Горького, що сподобався мені, пройтися красивими і затишними вуличками цього міста. Тепер його нема. І якби це було нашою єдиною бідою! Міста можна відбудувати, а от повернути людські життя – ні. Коли я прочитала про звірства, які творили орки в Бучі та в Ірпіні, у мені щось зламалося, обірвалося. Думаю багато хто відчув те саме, що і я. Мені навіть не хотілося плакати. Ненависть висушила сльози. Не знала, куди подіти емоції. Потім сіла й почала малювати», – описує історію народження Полотна художниця.

Анастасія Нікітіна народилась і виросла в Полтаві, закінчила ПУЕТ, нещодавно отримала магістерський диплом за спеціальністю перекладача. Але завжди прагнула малювати, декілька років відвідувала художню школу.

«Малювання допомагає впоратися з емоціями. Це як медитація, ти повністю занурюєшся в процес. Неймовірно шкода всіх, кого забирає ця жахлива війна, але коли це діти, коли це молоді матері, які навіть народити не встигли, коли з них ось так знущаються. Не знаю, мабуть, навіть німці під час другої світової до такого не додумувалися. А може, це просто забулося. Але те, що відбувається зараз — ми не забудемо і не пробачимо! Залишаться статті, залишаться малюнки інших художників, які присвятять свої роботи тому, що відбувається в Україні!» – голос Анастасії підтримує мабуть кожна притомно мисляча людина в світі.

Марія Бойко

Система Orphus Поделиться на fb