21 лютого – Міжнародний день рідної мови: цікаві факти про українську мову
21 лютого – Міжнародний день рідної мови: цікаві факти про українську мову
Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. На XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році в Парижі оголосили про “підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності”.
ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Початку цьому святу передували трагічні події. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають в країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
Цікаві факти про українську мову
– Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів, повідомляє “Суспільне”.
– В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
– Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва “руська мова”.
– В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
– Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
– Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
– Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово “вороги” може звучати як “вороженьки”.