Ви тут:
Суспільство 

Україна без бар’єрів: як коректно говорити про людей з інвалідністю

Україна без бар’єрів: як коректно говорити про людей з інвалідністю

Чи відомий вам термін “безбар’єрність”? Тільки нещодавно це поняття асоціювалося в багатьох людей з чимось на кшталт облаштованих пандусів, підіймачів, спеціалізованих установ тощо. Проте термін  безбар’єрності більш поглиблений та, без перебільшень, стосується кожного, адже корелюється не тільки в фізичному вимірі, а й в освітньому, економічному та соціальному.

Сьогодні, під безбар’єрністю розуміють загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер діяльності, повідомляють у секторі комунікацій з громадськістю Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Водночас, аби не порушувати прав людей, зокрема сприяти формуванню та поглибленню негативних стереотипів, треба й правильно вживати терміни. Наприклад, чи відомо вам, як коректно говорити про і до людей з інвалідністю?

ВІРНО:

-людина з інвалідністю,

-людина з фізичними / сенсорними / психічними / інтелектуальними / ментальними порушеннями,

-людина з порушеннями опорно-рухового апарату,

-людина з порушеннями рухової функції.

 НЕВІРНО:

-інвалід, людина з обмеженими можливостями / людина з обмеженими фізичними можливостями, людина з особливостями, людина з особливими потребами, людина з нюансами, особлива людина, недієздатний, страждає на інвалідність, інклюзивні люди.

А як же коректно говорити про крісло колісне, яке використовує людина з інвалідністю?
Якщо на думку спадає “візок”, варто запам’ятати: люди використовують його в супермаркетах, коли купують товари та продукти.

Форму “інвалідне крісло” краще не вживати у мовленні, тому що вона, як і термін “інвалід”, також зводить людину до однієї ознаки – інвалідності, замість правильного “особа з інвалідністю”.

Коректно говорити “крісло колісне”.

Система Orphus Поделиться на fb