Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

У Полтавській бібліотеці пройшов захід до Дня Соборності України “Ніколи поодинці”

У Полтавській бібліотеці пройшов захід до Дня Соборності України “Ніколи поодинці”

22 січня в Полтавській обласній універсальні науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського зібрались школярі та небайдужі.

Для того, щоб усвідомити шлях українців до самовизначення і знайти відгуки у серцях підростаючого покоління за допомогою літератури та неформального спілкування з експертами, волонтерами, журналістами. І, найголовніше, визначитись нарешті: який особистий свідомий шлях обрати і чому не варто здаватись. Читаючи, аналізуючи…

Емоції від почутої історичної правди і сучасних римованих рядків, продекламованих на заході у відділі соціокультурної діяльності, відбивались в очах присутніх по-справжньому.

Що й говорити, історія України вмита слізьми, кров’ю, написана і переписана, бо надто складна. Але ми її сучасники, творці, ми нація, яку не здолати.

Тому суб’єктивно, але щиро спікери заходу ділились історіями, написаними і прожитими. А розпочали дійство з “Молитви за Україну” О. Вельгус у виконанні випускника Луганського інституту культури і мистецтв ЛНУ імені Т. Шевченка Сергія Списюка.

Ведуча Анастасія Горбаньова коротко розповіла про передумови Акту Злуки та його наслідки, про неймовірний патріотизм та рішучість тогочасних діячів, які, не зважаючи на очевидні ризики і наступаючих більшовиків, втілили свій задум з чітким розумінням навіщо.

Власний кореспондент газети “Голос України”, заслужений журналіст України Василь Неїжмак перекинув місток до сучасних подій, згадав Майдан, окремих сучасників-полтавців, про що чимало написав і продовжує писати свої аналітичні статті, а також вручив символічні подарунки учням Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського та їх виховательці Вікторії Гайдамаці.

Поетеса та волонтерка Ольга Сакало прочитала кілька віршів зі своєї нової збірки “Буремні роки”. Про війну, власний біль за Україну та її захисників, те, про що думала у 2014-му і що відчуває зараз, як і коли відчула потребу допомогти і написати.

Наша країна знову затиснута між державами, кожна з яких шукає в цій ситуації своєї вигоди, тому тішимося, що самостійні і незалежні, як би там не казали, зовсім по-інакшому ніж у 1919-му чи 20-му, коли цитуючи історика Ореста Субтельного «6 армій діяли на українській території: українська, більшовицька, біла, Антанти, польська та анархістська. А менш ніж за рік Київ п’ять разів переходив із рук у руки. Тим часом різні уряди, яким удавалося заволодіти Києвом, скеровували свою увагу та енергію переважно на те, щоб відбити атаки ворогів. Україна стала краєм, яким було легко заволодіти, але неможливо управляти».

Відома у Полтаві журналістка, волонтерка, співзасновниця “Полтавського батальйону небайдужих” Наталія Святцева, людина, яка також виховує молодь і вчить їх бачити, чути і головне аналізувати інформацію зачитала свої вірші, розказала про себе і поділилась висновками. А ще поставила кілька риторичних питань – “Чи чекають нас десь за кордоном, а якщо не чекають, то чому, чи може краще їздити туди подорожувати?”.

Марія Бойко

Фото – ПОУНБ

Система Orphus Поделиться на fb