Ви тут:

Способи зберігання записів із камер відеоспостереження

Способи зберігання записів із камер відеоспостереження

Відеоспостереження — надійний спосіб посилити безпеку та захистити особисте та комерційне майно. Відеомоніторинг дає змогу не лише бачити події в реальному часі, а й переглядати відеоархів, що часто необхідно для відновлення певних подій або виявлення зловмисників.

Час, протягом якого зберігаються записи, залежить від обсягу доступного місця у сховищі. Тому для кожного об’єкта обсяг розраховується індивідуально, базуючись на кількості підключених камер, розкладу їхньої роботи, роздільної здатності та швидкості передачі відеопотоку, а також часу, протягом якого інформація повинна зберігатися.

Способи зберігання відеоархіву

  • Локальне зберігання на карті MicroSD

Багато IP-камер мають слот для MicroSD-карти. Залежно від моделі, вбудоване сховище дає змогу зберігати від 32 до 512 Гб відзнятого матеріалу. Якщо іншого способу зберігання інформації не передбачено, роботу камери зазвичай налаштовують на вмикання за подією, наприклад, при виявленні руху, вторгнення в зону або перетину лінії. Таким чином, швидкість заповнення пам’яті на карті MicroSD залежить від того, скільки активності записує відеокамера.

SD-карти — відмінний варіант для камери, яка працює автономно. Навіть якщо є повноцінна система відеоспостереження, рекомендується не цуратися використання MicroSD-карти. Таким чином, створюється резервна копія на випадок, якщо щось станеться з мережним відеореєстратором/жорстким диском.

  • Зберігання на жорсткому диску

Якщо відеоспостереження має більше однієї камери, для зручності керування та перегляду їх підключають до відеореєстратора (мережевого або цифрового для IP та аналогових систем відповідно). У реєстраторах встановлений щонайменше один жорсткий диск ємністю від 1 до 12 ГБ, для великих систем використовуються моделі з 4 або 8 жорсткими дисками.

  • Хмарне зберігання

Поява хмарних сервісів вплинула на розвиток відеоспостереження, оскільки з’явилася додаткова можливість зберігання інформації, що надходить з камер спостереження. Багато брендів створюють власні хмарні сховища, наприклад Ezviz, IMOU, NOVICam та ін. Також є сервіси, що підтримують підключення пристроїв різних виробників. У більшості випадків при підключенні відеокамери до хмари статична IP-адреса не вимагається, що спрощує налаштування.

Залежно від потреб, можна визначити, скільки пам’яті для зберігання потрібно. Хмарне зберігання дає змогу віддалено переглядати записи з камер, також це допоможе відновити події у разі фізичного пошкодження камери або відеореєстратора. Мінусом цього способу зберігання інформації вважається необхідність сплачувати абонентську плату.

  • Що відбувається при заповненні носія

Як правило, на великих виробництвах, у торгових центрах запис з відеокамер зберігається не менше одного місяця, у домашньому відеоспостереженні найчастіше записи зберігаються один-два тижні.

Коли пам’ять на SD-карті або жорсткому диску закінчується, будь-які нові кадри просто перезаписують найстаріші кадри, що є стандартом. За бажанням у вебінтерфейсі відеореєстратора можна налаштувати видалення знятого матеріалу вручну. Також є можливість експортувати відеоархів та зберегти його на іншому носії.

Система Orphus