Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Про новації застосування РРО/ПРРО у 2022 році розповів в.о. начальника Головного управління ДПС Полтавщини Андрій Якименко

Про новації застосування РРО/ПРРО у 2022 році розповів в.о. начальника Головного управління ДПС Полтавщини Андрій Якименко

На актуальні запитання на тему : Новації застосування РРО/ПРРО у 2022 році. Облік товарних запасів” під час Інтернет – конференції в ОКІА «Новини Полтавщини»  відповів в.о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Андрій Якименко.

Хто повинен застосовувати реєстратори розрахункових операцій з 1.01.2022 ?

Згідно ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями (далі ЗУ № №265/95-ВР) застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, крім умов та форм зазначених в ст. 9 ЗУ №265/95-ВР та постанові КМУ від 23.08.2000 №1336 « Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями.

В яких випадках можна застосовувати програмний РРО?

Відповідно до вимог ЗУ №265/95-ВР суб’єкти господарювання можуть використовувати як ПРРО так і класичний РРО.  Забороняється використання програмних реєстраторів розрахункових операцій лише при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним.

Які платники єдиного податку не застосовують РРО/ПРРО?

Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового Кодексу України реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО, ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Які суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів?

Згідно пункту 12 статті 3 ЗУ №265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Чим визначено правила ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців ?

Наказом Міністерства фінансів України №496 від 03.09.2021 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», що набрав чинності з 26.11.2021 визначено правила ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до ЗУ №265/95-ВР зобов’язані вести облік товарних запасів.

Які штрафні санкції застосовуються за порушення вимог застосування РРО ризиковим категоріям фізичних осіб – підприємців платникам єдиного податку, які мають застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2021, зокрема, якщо РРО не зареєстровано?

Відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР з 1 січня 2022 року фінансові санкції застосовуються у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Які штрафні санкцій застосовуються за порушення порядку ведення обліку товарних запасів?

Відповідно до вимог статті 20 ЗУ №265/95-ВР до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У яких випадках обов’язково платникам єдиного податку здійснювати програмування найменування всіх товарів в РРО/ПРРО?

Суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Чи потрібно проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО при розрахунках з використанням банківського терміналу?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу відповідно до п. 1 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Чи зобов’язані суб’єкти господарювання щоденно створювати (друкувати) на РРО та або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?

Відповідно до п.9 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Який документ вважається розрахунковим документом?

Відповідно ст. 2 ЗУ № 265/95-ВР розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Система Orphus Поделиться на fb